24 лютого – 4 роки від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Чотири роки боротьби. Чотири роки втрат і стійкості. Чотири роки, що змінили кожного з нас.
О 4:00 ранку 24 лютого 2022 року пролунала новина, яка розділила життя на «до» і «після». Того дня Ірпінь став щитом столиці. А Державний податковий університет – частиною оборони міста.
Місце, де ще вчора звучали лекції й студентський сміх, стало свідком боїв, тривог і боротьби за життя. Його стіни бачили руйнування і втрати. Але водночас – мужність, взаємопідтримку та незламність тих, хто залишився.
Сьогодні університет – це не просто простір навчання. Це простір пам’яті. Простір сили. Простір історії, написаної мужністю.
Зі сльозами на очах, із глибоким сумом у серці університетська спільнота вшанувала загиблих. О 9:00 ми долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадали Захисників і Захисниць, цивільних дорослих і дітей, які стали жертвами російської агресії.
Ми згадали наших випускників, які віддали життя за Україну. Згадали дні окупації університету й міста. Згадали хаос перших тижнів, підвали, укриття. Під час заходу згадали тих, хто рятував, допомагав, підтримував університет і спільноту під час окупації міста, зокрема подякували нашим викладачам Михайлу Мацелику, Антону Звєрєву, Галині Чигриній.
Щемким моментом стало акапельне виконання «Плине кача» студентами ДПУ. Без інструментів. Лише голоси.
Чотири роки ми працюємо. Допомагаємо Збройним Силам України. Донатимо. Підтримуємо. Не зупиняємося.
Ірпінь вистояв. Податковий вистояв. Завдяки тим, хто захищав Україну зі зброєю в руках. Завдяки тим, хто залишався поруч у найкритичніші моменти.
Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за нашу свободу, цінності та майбутнє.
Слава Збройним Силам України. Слава Україні.
