Йшов 1975 рік - рік 30-ліття Перемоги радянського народу в 2-й світовій війні. Директор технікуму Павленко В.І запропонував створити музей бойової і трудової слави технікуму. Виділили 219 кабінет на 2 поверсі. Директором музею призначили ветерана 2 світової війни, учасника партизанського руху Овчара Петра Семеновича. Для допомоги в роботі музею було створено Раду музею, куди ввійшли : голова комісії суспільних дисциплін Биченко М.О. , викладач історії Сластьоненко О.І. та Мельник Петро Володимирович (секретар комітету комсомолу технікуму).
В кожній групі оголосили про збір експонатів і студенти почали приносити реліквії другої світової війни, солдатські каски (і радянські і німецькі), снаряди, патрони, гільзи, автомати, тощо.
Було оголошено конкурс на написання спогадів про участь у війні випускників різних років колишніх студентів, викладачів, співробітників.
Мені, як викладачу історії, було доручено підготувати групу екскурсоводів для організації екскурсій по музею. Були відібрані кращі студенти-активісти, які з великою відповідальністю проводили екскурсії.
Тексти для розповіді було підготовлено директором музею спільно з іншими ветеранами навчального закладу: Чекардіним В.Т, Кулініч В.Г, Бичковим В.Ю, Шепелем Г.О, Падусенко Л.І.
Поступово музей наповнювався матеріалами з історії створення та діяльності технікуму. Але найбільше матеріалів було щодо бойової слави викладачів , випускників, співробітників. У роки війни близько 3 тисяч студентів, викладачів, випускників брали участь в боротьбі з фашистами . Близько 800 чоловік загинуло.
Матеріали щодо героїчних подвигів збирали пошукові групи студентів і музей збагачувався цікавими матеріалами.
У 1978 р. поряд з навчальним корпусом технікуму було відкрито пам’ятний знак на честь воїнів, які загинули в роки війни. Автор і виконавець цього знака випускник технікуму Пелих Віктор Миколайович.
Ветеран праці, викладач історії
Сластьоненко О.І.
22.11.2016
