31 жовтня Валентині Гаврилівні Кулініч - ветерану нашого навчального закладу, почесній громадянці Ірпеня, учасниці Другої світової війни, викладачці Ірпінського індустріального технікуму - виповнилося б 105 років.
Її життя - це книга, у якій кожна сторінка випромінює світло добра і служіння людям. Вона народилася у далекому 1920 у селі Вільшана на Черкащині, пройшла крізь голод, війну, відбудову, виховала не одне покоління молоді. І все життя несла людям енергію любові - до праці, до рідного краю, до свого навчального закладу.
Після війни, у якій медсестра Валентина Кулініч рятувала життя сотням бійців і сама зазнала поранення, присвятила себе педагогіці. Працювала в школах, згодом - в Ірпінському індустріальному технікумі, який став предтечею нині Державного податкового університету. Була викладачкою, головою профкому, душею колективу. Навіть після виходу на пенсію залишалася поруч: приходила на урочистості, зустрічалася зі студентами, дарувала усмішку й мудрість.
«Спілкування з молоддю додає енергії, - казала Валентина Гаврилівна. - А про свої сто років я часто забуваю, бо життя так закручує!».
Її любили в Ірпені за щирість, доброту, невичерпну життєрадісність. Її бачили на сцені з ветеранським хором «Пам’ять», на міських святах, на велосипеді - навіть коли за плечима був уже майже вік! Вона писала вірші, залишила спогади про воєнні роки, створила фотолітопис «Дорогою життя».
У Музеї історії Університету зберігаються її рукописи, світлини, записи розповідей, як безцінне свідчення часу і приклад людської гідності.
Валентина Гаврилівна прожила понад сто років, померла у 2021-му, але її усмішка й слово, її доброта і сила духу залишилися серед нас. «Треба просто жити - йти назустріч життю, сприймати його і брати участь у ньому. Тоді життя саме додасть сил. І все добро, яке зробиш, до тебе повернеться».
Сьогодні, у день, коли їй виповнилося б 105, у Податковому згадують свою легендарну Валентину Гаврилівну Кулініч - жінку, чий вік і серце стали частиною історії нашого університету.
