Година пам’яті до 38 річниці аварії на ЧАЕС "Чорнобиль не має минулого часу", проведена в Музеї історії університету спільно з відділом молодіжної політики, змусила студентську молодь по-особливому осмислити актуальні проблеми сьогодення. Нині, коли на території нашої держави йде кровопролитна війна і знову людство під загрозою ядерної катастрофи, спогади про найбільшу в історії техногенну аварію звучать гостро і сприймаються глибоко.
Студенти зустрілися з очевидцями та безпосередніми учасниками подій 1986 року: викладачкою Ірпінського фахового коледжу економіки та права Іриною ДОБРИВЕЧІР, яка народилася і проживала в Чорнобилі, була евакуйована, має посвідчення 2 категорії потерпілої від аварії; та Валентином ПОПРУГОЮ – ліквідатором аварії на ЧАЕС з 1986 по 1996 роки, має посвідчення 1 категорії.
Розповідь про те, що відбувалося майже 40 років тому, про свою маму - Катерину Рудь, яка займалася евакуацією і вирішенням нагальних питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії як відповідальий працівник Чорнобильської влади, Ірина Володимирівна супроводжувала фотоматеріалами з сімейного архіву. Її спогади - не тільки джерело історичних даних, але й емоційний душевний зв’язок минулого з сучасним.
Валентин ПОПРУГА пригадав тих, хто самовіддано рятував багато людських життів у ті чорні дні. Зазначив, що аварія на Чорнобильській атомній електростанції не має аналогів за масштабами забруднення та негативного впливу на здоров'я людей, але, на превеликий жаль, людство не визнало своїх помилок і знову стоїть перед реальною загрозою від ядерного терору з боку держави-агресора.
Присутні вшанувати хвилиною мовчання світлу пам’ять героїв-ліквідаторів, тих, кого забрала Чорнобильська катастрофа, та всіх захисників і захисниць України, що віддали своє життя за суверенітет та територіальну цілісність держави, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації.
Ми віримо в перемогу України, пам’ятаємо наслідки Чорнобильської трагедії і подвиг ліквідаторів, що врятували мільйони життів, адже пам'ять є рушієм поступу в майбутнє і оберегом найвищих загальнолюдських цінностей.
