Саме завдяки плідній співпраці з Міжнародною академією прикладних наук в Ломжі (Республіка Польща), Вищою школою економіки (Бидгощ, Республіка Польща), Економічним університетом у Катовіцах (Республіка Польща), Загребським університетом (Хорватія), Katowice Business University (Республіка Польща), Opole University Of Technology (Республіка Польща), Сілезьким технологічним університетом (Республіка Польща), Міжнародною академією інформатики (Україна) конференція відбулась на міжнародному рівні.

На актуальності і важливості проведення досліджень із соціальних комунікацій наголосив у своєму вітальному слові проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку Державного податкового університету Дмитро Венцковський.

У своїх змістовних доповідях учасники конференції піднімали різні за тематикою питання, але значну увагу було приділено інформаційній безпеці в умовах війни і цифровізації медіапростору.

Людмила Пономаренко розглянула державницький та національний аспекти української символіки в світовому інформаційно-комунікаційному просторі, Віта Березенко явище цифрової дискримінації та упередження в епоху автоматизованих ЗМІ, Анастасія Сімашова окреслила наративи російської пропаганди про Україну в європейських мас-медіа. Досвідом інформаційної протидії і боротьби з пропагандою ворога поділився з присутніми Тончі Лазібат, професор Загребського університету, почесний професор Державного податкового університету.

Понад 200 зареєстрованих учасників, близько 100 присутніх наживо, які долучились до наукової дискусії свідчить про необхідність проведення таких зустрічей з метою обміну досвідом щодо сучасних соціокомунікаційних тенденцій та пошуку ефективних шляхів формування інформаційної безпеки країни.

Під час інтенсиву дізналися про тенденцію у  метавсесвіті, передумови якої ми бачимо вже зараз, - трансформацію технології Web-. в Web-.

Цифровий гіпер-простір у форматі Web-. - це не лише про додатковий функціонал, який стане можливим для користувачів, а й про створення умов для інформаційної незалежності та відкритості, що у свою чергу породжує нові загрози у віртуальному середовищі.

Тож вчимось орієнтуватись у сучасних викликах метапростору і готуємось до майбутні інноваційних трансформацій.

Як зазначила Марина Потапенко, заступниця міністра молоді та спорту, за результатами опитування, проведеного за підтримки Фонду народонаселення ООН, % молодих людей готові долучитись до відбудови країни.

Також молодь відмічає важливість реалізації таких напрямків:

напрацювання цифрових рішень;

доступ до інформації щодо можливостей підвищення або формування нових професійних компетенцій в Україні та за її межами;

підтримка та відновлення ментального здоров’я;

розвиток проєктних ініціатив

Опитування на регіональному рівні показало, що % молоді Київської області готові брати участь у відновних проєктах, зокрема ініційованих Молодіжними радами.