До Музею історії університету завітав особливий гість - Валентин САВИЦЬКИЙ, випускник, а згодом і викладач факультету податкової справи, обліку та аудиту. У відпустці з фронту він знайшов час прийти туди, де починався його професійний шлях. Нині Валентин Васильович боронить Україну в лавах Збройних Сил, застосовуючи на службі знання, здобуті в рідному університеті.

До війни він був успішним фахівцем, мав улюблену справу, родину, власний дім, радість батьківства... Але, коли ворог прийшов на рідну землю, не залишився осторонь - став на захист України, як і сотні випускників нашого навчального закладу.

У тісному колі (до спілкування долучилася Марина КІТЧЕНКО – колишня колежанка гостя), за філіжанкою чаю говорили не про війну, а про університет. Згадували колишнє - студенство, викладацькі будні, кафедральні жарти, окремих людей і цікаві події.

Директор музею Ольга ПІДЛІСНА, для якої Валентин був не лише її студентом, а й колегою, провела розлогу екскурсію, довго і тепло говорила з воїном. На згадку подарувала йому символічні обереги як підтримку і вдячність.

Валентин Васильович залишив у музеї надзвичайно цінні експонати - речі, які дбайливо зберігав усі ці роки: подарунки, виготовлені студентами власноруч. Це - не просто предмети. Це - тепло людських сердець, пам’ять про часи, коли життя текло мирно, а любов і повага студентів були щоденним виявом вдячності до свого наставника.

Такі зустрічі безцінні. Вони нагадують нам, якою сильною і гідною є наша університетська спільнота. На жаль, 64 воїни з числа студентів, випускників і співробітників закладу освіти загинули, захищаючи свободу й незалежність України. З глибокою вдячністю схиляємо голови перед їхнім подвигом, пам’ятаємо кожного.

Пишаємось нашими захисниками. Віримо в Перемогу. Слава Героям! Слава Україні!