Цього року Музей історії університету відзначає 50 років - пів століття збереженої пам’яті, людських доль і живої історії нашого навчального закладу. Сьогодні ми розпочинаємо серію дописів, присвячених його становленню. І перша сторінка про народження музею та його першого завідувача.

23 лютого 1976 року в Ірпінському індустріальному технікумі з ініціативи директора закладу Володимира Івановича Павленка було організовано музей Великої Вітчизняної війни. Безпосередню і надзвичайно відповідальну роботу зі створення музею очолив викладач технікуму, учасник війни Петро Семенович Овчар.

Петро Семенович став справжнім фундатором музейної справи в нашому закладі. Він очолював музей упродовж 1975–1997 років, заклавши його ідейні, змістові та моральні засади.

Народився Петро Семенович 23 липня 1909 року в селі Новий Любар на Житомирщині. У 1937 році закінчив торф’яний факультет Київського технологічного інституту силікатів. Із вересня 1944 року по травень 1975 року працював викладачем спецдисциплін Ірпінського гірничо-паливного, а згодом — Ірпінського індустріального технікуму. Він був автором винаходу - машини для переробки торфу, впровадженої у виробництво (авторське свідоцтво № 259040), мав п’ять державних нагород та орден «Знак Пошани».

Саме під його керівництвом і безпосередньо ним у 1975 році було розпочато створення музею навчального закладу. А вже у грудні 1976 року музей отримав назву музею бойової та трудової слави.

Так починалася історія музею - з особистого досвіду війни, педагогічної відданості та глибокого розуміння цінності пам’яті.

Далі буде... Слідкуйте за нашою ювілейною серією.