Бібліографія вчених Університету

Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір 

Наукометрія Державного податкового університету

 Наукометрія — наукова дисципліна, яка вивчає еволюцію науки через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей, опублікованих в даний період часу, цитованість.

  Завданням наукометричних баз даних є дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.
   Наукометрична база даних – це бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Авторитетні та повні бази даних – Scopus, англійського наукового видавництва Elsevier, та Web of Science (WoS), база даних Філадельфійського інституту наукової інформації компанії Thomson Reuters.

   SCOPUS – це реферативна база даних і наукометрична платформа, що була створена в 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier. Станом на липень 2016 р. Scopus містить понад 70 млн. реферативних записів. У базі даних вже проіндексовано понад 23 тис. назв наукових журналів 5 тис. видавництв, 340 книжкових серій та 8 млн. праць конференцій. Видання індексуються у Scopus з різним хронологічним охопленням, найповажніші наукові часописи представлені архівами, починаючи з першого випуску першого тому. Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Scopus надає гіперпосилання на повні тексти матеріалів.
  У WEB OF SCIENCE (WoS) користувач має доступ до більш ніж 11 тис. журналів та до більш ніж 110 тис. матеріалів конференцій. При цьому глибина архіву сягає 1900 року. Ця пошукова платформа, дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, по окремому автору і по організації (університету), підключаючи при цьому потужний апарат аналізу знайдених результатів. Результат пошуку як по автору, так і по організації дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники.
   Thomson Reuters виступила ініціатором введення в обіг поняття імпакт-фактор, який був створений у 1960 р. як спосіб виміряти цінність журналу шляхом вирахування середнього числа цитувань за певний проміжок часу (два роки). Якщо імпакт - фактор у 2020р.1,5 рази, то це означає, що в середньому статті, опубліковані в часописі протягом, скажімо, 2018 і 2019 р., були 1,5 раза процитовані в статтях 2018 р., виданих журналами з переліку індексованих.
   Scopus пропонує дещо простішу систему – прямого підрахунку індексу цитування тої чи іншої публікації. Наукові ресурси, опубліковані після 1996р.,індексуються у базі даних Scopus разом зі списками пристатейної бібліографії. Цитованість у базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, у Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але лише в ресурсах, опублікованих після 1996 р.

Основні наукометричні показники

Індекс цитування – прийнятий у науковому світі показник «значущості» праць вченого та являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. ESCI є одним з найпоширеніших наукометричних показників. Наявність у науково-освітніх організаціях вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативності діяльності вузу вцілому.

Emerging Sources Citation Index (ESCI) – мультидисциплінарний індекс, який охоплює всі галузі науки, включаючи соціальні та гуманітарні.

Індекс Гірша (h-index) – показник, запропонований в 2005 р. американськими фізиком Хорхе Гіршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Критерій заснований на кількості публікацій вченого та кількості цитувань цих публікацій, і розраховується за спеціальною формулою.

Імпакт-фактор (ІФ або IF) – формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу. Показник розраховується як кількість посилань у конкретному році на опубліковані в журналі статті за попередні 2-3 роки. Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу.