10 березня 2024 року для викладачів кафедри відбувся методичний семінар «Місце алгебраїчних структур у підготовці вчителя математики». Спікер – Скасків Лілія Василівна, кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент кафедри вищої та прокладної математики.

Лілія Василівна зазначила, що освіта має визначальне значення у формуванні особистості, її професійних та інтелектуальних можливостей. Освітня діяльність має на меті взаємодію у форматі «надавач освіти - здобувач освіти», де ініціатива та комунікативна активність, переважно, залишається за викладачем чи вчителем. Під педагогічною активністю викладача часто розуміють «забезпечення актуальності дій усіх учасників навчально- виховного процесу і спрямованість на особистісну підготовку учнів». Процес математично-освітнього навчання – це опанування учнями чи студентами науково-навчального матеріалу від педагога завдяки компетентній навчально-комунікативній філософії останнього. Одним з основних факторів набуття фахових освітньо-математичних компетентностей викладача вважають «опанування базових понять, результатів та методів сучасного курсу алгебри для налагодження «студентсько-викладацької взаємодії і навпаки». Але потрібно пам’ятати, що також важливим є формування (набуття) психологічних навичок викладача взаємодіяти зі студентами (учнями).

З теоретичної точки зору, суспільство має потребу у фахівцях математичної галузі, що зумовлює необхідність формування у викладачів освітньо-математичної галузі професійно-компетентнісних умінь та педагогічно- психологічних навичок. Професійна компетентність освітньо-математичного фахівця – це розумне поєднання особистісно-педагогічних, організаційних та навчально-виховних умінь, теоретико-практична єдність освітньої психології, правильний  підхід  до  розуміння  особистості  здобувача  освіти. Педагог-математик повинен виявляти предметну (математичну), психологічну і педагогічну, методологічну і методичну підготовленість.

Аналізуючи педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх вчителів математики, можна зробити наступні висновки:

• компетентність фахівця освітньо-математичної галузі є сукупністю таких напрямів підготовки як предметно-математичні, психолого-педагогічні, методологічні;
• в умовах цифровізації та пандеміко-безпекових викликів викладацька компетентність вчителя математики є базовим питанням інтеграції українського освітнього простору до стандартів ЄС, причому все більш актуальними стають алебраїчно-математичне та інформаційно-математичне моделювання.
• освітньо-педагогічні навички вчителя математики тісно пов’язані з психологічними навичками, які включають комунікативно-соціалізаційний феномен, що сприяє ефективному сприйняттю і засвоєнню прикладної математичної інформації учнем.

Визначальну роль у підготовці майбутніх вчителів математики повинні мати алгебраїчні курси. Це забезпечує як формування науково-грамотного математика, так і підготовку висококваліфікованого вчителя математики.

Алгебраїчні структури присутні в житті людини ще з моменту навчання додаванню натуральних чисел. Вчитель математики повинен добре володіти вмінням і узагальнювати, і конкретизувати, оскільки з перших етапів шкільного навчання в учнів виникають певні труднощі з процесами абстрагування і узагальнення, саме тому теорія алгебраїчних структур має надзвичайно важливе значення.

Групи, кільця, поля як основні алгебраїчні структури вивчаються, переважно, у навчальних курсах «Алгебра та теорія чисел», «Теорія чисел та основні алгебраїчні структури», «Алгебраїчні структури».

Алгебраїчні структури - це розділ алгебри, який тісно пов’язаний з іншими математичними дисциплінами: теорією чисел, теорією кодування, вищою геометрією, лінійною алгеброю. Він є невичерпним джерелом для формулювання дослідницьких задач, які можна ставити перед студентами. Одним з найважливіших прикладів алгебраїчних структур є групи, кільця, поля. Майже всі результати з теорій многочленів та матриць, які вивчаються в курсах алгебри та теорії чисел, лінійної алгебри можна сформулювати в термінах кілець, що свідчить про тісні міжпредметні зв’язки у підготовці фахівця-математика.

У структурі навчальних дисциплін «Теорія чисел та основні алгебраїчні структури», «Алгебра та теорія чисел», які є обов’язковими, передбачаються такі теми, як «Алгебраїчні операції», «Основи теорії груп», «Елементи теорії кілець»,

«Поля», «Кільця многочленів», «Многочлени від однієї змінної над числовими полями», а у вибірковій навчальній дисципліні «Алгебраїчні структури» вже передбачено розширене висвітлення понять: групоїд, напівгрупа, моноїд, група, гомоморфізм, ізоморфізм груп, факторгрупа, орбіта, стабілізатор, центр, централізатор, нормазітор, p-група, абелева група, кільце, ідеали, поле, тіло, факторкільце, модуль, фактормодуль, ендоморфізм, радикал, алгебра.

Лілія Василівна акцентувала увагу викладачів на те, що будь-яка математична дисципліна не повинна викладатися ізольовано від інших. Майбутній вчитель повинен мати чітке уявлення про єдину науку «Математика», а не про її окремі розділи. Саме теорія алгебраїчних структур і є такою з’єднувальною ланкою для всіх математичних дисциплін.

На завершення зустрічі викладачі кафедри щиро подякували пані Лілії за цікавий семінар.

Щиро дякуємо всім, хто долучився до заходу!