До 50-річчя Музею історії Державного податкового університету продовжуємо серію дописів про діяльність музею та його очільників. Сьогодні - про сучасний етап розвитку музею та його директора.
З 2016 року й дотепер керівництво музеєм здійснює Ольга Іванівна Підлісна - людина, чия професійна діяльність тісно пов’язана з університетом уже понад три десятиліття. З 1994 року вона працює в закладі – спершу як старший викладач кафедри бухгалтерського обліку, заступник завідувача кафедри, кураторка академічних груп, керівниця Наукового товариства студентів і курсантів, що активно долучалася до підготовки наукових семінарів і конференцій і має свої наукові та науково-методичні праці. Нині – директор музею і голова ревізійної комісії профкому університету. Тож вона добре знає ветеранів, багатьох студентів, випускників і співробітників, знає історію закладу освіти - і сама вже є її невід’ємною частиною. За десять років плідної діяльності на посаді директора музею Ольга Іванівна згуртувала навколо себе однодумців, об’єднаних любов’ю до рідної альма-матер, оптимізувала роботу музею, наповнила її новими змістами та перетворила музей на потужний культурний осередок, привабливий як для молоді, так і для ветеранів університету.
Важливою сторінкою діяльності стало оновлення експозицій. У співпраці з кандидатом історичних наук, доцентом кафедри психології, педагогіки та суспільних дисциплін факультету соціально-гуманітарних технологій, спорту та реабілітації Оленою Готрою та студентами академічних груп ФБІ-13-3, ФБІ-16-2 і ПБП-16-5 було здійснено оцифрування історичних матеріалів для створення нових стендів. У 2020 році за ініціативи тодішнього ректора УДФСУ Павла Пашка музей переведено з корпусу Б до корпусу С. У трьох просторих залах розміщено виставки та експозиції, частина з яких оформлена спеціально до 100-річчя навчального закладу художником-дизайнером Ігорем Хоменком. Це стало новим етапом у розвитку музейного простору.
У 2021 році було створено групу «Музей історії університету» в соціальних мережах, яка нині об’єднує понад 6 тисяч підписників.
Музей активно співпрацює з музеями Приірпіння, зокрема Музеєм ДПС України, Ірпінським історико-краєзнавчим музеєм та міськими приватними музеями, що сприяє розширенню культурного й наукового діалогу.
Особливе місце в роботі музею посідає збереження пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну. У музеї формується Книга пам’яті, де зібрано матеріали про студентів, випускників та співробітників Державного податкового університету, які загинули, захищаючи державу. Ведеться й Золота книга пошани, що вшановує найкращих представників університетської спільноти.
Сьогодні Музей історії ДПУ - це культурно-мистецький і освітній простір, осередок вдячної пам’яті, де сторінки минулого вражають своєю величчю, а світлини й документи про досягнення кожного покоління студентів творять живий мозаїчний портрет університету. Це місце теплих зустрічей випускників і ветеранів, масштабних університетських подій, мистецьких вечорів, івентів, презентацій і круглих столів. Тут можна повернутися в щасливе минуле, відчути тепло рідної альма-матер. Тут спогади й сучасність переплітаються, а історія стає по-справжньому живою.
Керівництво університету дає музею таку високу оцінку: «За змістом музей - історичний клуб гідності і професійної слави. Це клуб, в якому, на відміну від класичного музею, немає останньої сторінки, і кожному з нас знайдеться тут місце, бо людей пам’ятають по справах їхніх».
До свого 50-річчя музей підходить як сучасний, відкритий і динамічний простір, що поєднує минуле, теперішнє і майбутнє в гармонійній симфонії поваги, любові та вдячності. І в цьому - вагомий внесок його директора, Підлісної Ольги Іванівни.
