Традиційна зустріч випускників, що відбулася 6 червня 2026 року в Державному податковому університеті, подарувала безліч щирих емоцій, теплих обіймів і зворушливих моментів. Серед них особливо запам’яталася зустріч із людиною, чия доля нерозривно пов’язана з історією нашого закладу освіти, – випускницею Ірпінського гірничо-паливного технікуму 1960 року Галиною Лаврінівною Швецовою.

Народжена у 1941 році, Галина Лаврінівна була єдиною представницею випускників 1960-х років на цьогорічній зустрічі. Її однокурсники сьогодні вже люди надто поважного віку, тому її присутність стала справжнім символом живого зв’язку поколінь.

І це не дивно. Життя Галини Лаврінівни тісно переплелося з історією навчального закладу. Тут навчалися її старша сестра та чоловік сестри, технікум закінчувала донька, а син багато років працював на факультеті податкової міліції. Для неї університет – це не просто альма-матер, а частина родинної історії, що триває вже кілька поколінь.

Надзвичайно хвилюючим став момент, коли проректор з виховної роботи запросила Галину Лаврінівну до слова. Це стало для неї несподіванкою. Зворушена увагою присутніх, випускниця щиро подякувала за запрошення, а музею  за пам’ять та можливість знову повернутися у свою молодість.

Два роки тому Галина Лаврінівна вперше завітала до Музею історії університету. Розглядаючи старі світлини, вона впізнавала знайомі будівлі, викладачів, студентських друзів, а разом із ними – власну юність. Відтоді стала частою гостею музею та активною учасницею університетських заходів.

Саме такі зустрічі є для закладу освіти особливо цінними. Разом зі спогадами випускників до нас повертаються маловідомі сторінки історії, деталі повсякденного життя минулих десятиліть, людські долі, які неможливо знайти в документах. Це безцінна пам’ять, що з кожним роком набуває ще більшої ваги.

Музей Державного податкового університету щоденно гостинно відкриває двері для відвідувачів, але саме зустрічі з випускниками наповнюють його особливим змістом. Адже роки минають, змінюються покоління, а музей залишається невичерпною скарбницею людської пам’яті, що дозволяє випускникам, студентам і абітурієнтам доторкнутися душею до живої історії. Пишаємося нашими випускниками. І щиро дякуємо Галині Лаврінівні Швецовій за відданість рідному закладу освіти, за збережену пам’ять і за приклад любові, що не згасає навіть через десятиліття.