У Музей історії університету нині приходить багато молоді. Стереотип «музей – це нудно» відходить у минуле.  Радує, що йти сюди стає особистою потребою студента, своєрідною модою, стилем життя.

Мабуть, тому, що музей – це комунікаційний майданчик, де можна не лише подивитися, послухати, а й поділитися своїм, відновитися і підзарядитися енергією позитиву, творчості, руху вперед.  

У Музеї історії ДПУ люблять  просте спілкування,  розмови тет-а-тет, індивідуальні  пошуки в архівах і колекціях. Музей  відкритий до запитів, звернень і пропозицій.

Студенти ведуть сюди рідних, друзів, аби похвалитися історією закладу, де навчаються, аби долучитися до цієї історії, аби просто тут побути, зробити фото на згадку.

Музей – не запилений склад, а місце захопливої мандрівки в часі, калейдоскоп історій, у якому точно є місце кожному дотичному до нашого закладу освіти.