Уривки зі «ЩОДЕННИКА ВІЙНИ» Галини ЧИГРИНОЇ – к. ю.н., доцента, професора кафедри кримінальних розслідувань.

«11.03. 2022 (п’ятниця), 16-ий день війни.

Війна продовжується. Психологи говорять, що потрібно займатися звичними справами, щоб психологічно залишатися врівноваженим.

Мій розклад:

5 – 6 – підйом, руханка (зарядка!)

7, 8, 9 – прослуховування  новин по радіо (через навушники) і спілкування з людьми. Всі хочуть почути новини.

10 – 12 – запуск генератора. Солярки залишилося на 2-3 дні. Хлопці достати обіцяли. Думаю, що у них це вийде. Сьогодні почула по новинах, що під Київ нагнали техніки, яка стоїть на відстані 64 км - це жахлива відстань!!!). Але вони стоять на дорогах і самі себе заблокували. У нас тут торф’яники, болота. Вони рипнулися форсувати з виду вузеньку річку Ірпінь і застрягли. Спробу полишили одразу! Хлопці говорили, що знищили (вирізали, як свиней) 2 блокпости кадирівців, які кошмарили Ірпінь з боку вул. Пушкінської  та Кринички (Машторф). За ніч підпалили 20 танків (таку операцію вдалося, я думаю, зробили завдяки участі іноземних легіонерів). Люди нервують. Менше новин стало по радіо. В основному інтерв’ю з фахівцями різних рівнів. З тактичної позиції  - це, очевидно, так потрібно. Але люди чекають новин з фронту. Я поки мало що позитивне можу їм сказати. Старичок з пробитою головою, який прибіг до нас, коли його будинок вчора спалили снарядом, дивиться на мене. Я щось стараюся йому позитивне говорить, але він і так все розуміє. Хіба він заслуговує на таку старість? Тварі та і все, політика – це брудна штука! Слава Богу, що у моїх все добре. Мені спокійніше так.

Цілий день (кожну годину) слухаю новини, спілкуюсь з усіма. О 19.00 – спуск до підвалу – загальна політінформація. Старенькі люди (вони не виходять) чекають. Стараюсь всіх підтримати. Вже, бачу, мужики почали кіпішувати. Народ же різний (цивільні люди, який з них спрос, коли наші суки потікали).  Нічого! Ми переможемо за будь-яку ціну (людей жалко!).

У кімнаті вже 13 градусів. Холоднувато. Але по вечорах стараюся помитися. Не можна порушувати розпорядок і розслаблятись. Так і живемо.

12.03. 2022 (субота), 17-ий день війни

Не можемо послухати новини – повітряна тривога у тому місці, де радіостанція. О 7.00 також не було новин. Вночі дуже стріляли. Коли будуть новини. Дізнаємося. Чекаємо… Піду всіх підтримувати. Холодно. Народ сумує. Треба щось придумати – підняти настрій. Прибіг Ігор і повідомив, що помер тесть (батько Іри Чеховської). Пішла шукати лікаря, нікого немає. Прийшлося покликати Володимира Вікторовича (слава Богу, він дома був). Сказав, що, очевидно, інсульт. Завтра будуть ховати у себе у себе у дворі ( у них приватний сектор). Пройшлися з хлопцями по Ірпіню – до лікарні. Багато будинків, автомобілів, заборів пошкоджені. Поки тримаємося. Вірять всі у перемогу. Почали місцеві антисоціальні елементи грабувати магазини і покинуті будинки. Голодні собаки збиваються у стаї (з одного боку – весна, з іншого – голод). Необхідно бути обережним на вулиці. 
13.03.2022 (неділя) - 18-ий день війни.

На вулиці хмарно, -3, у кімнаті +12. Відчувається, що приміщення вихолодилося. Продовжуються бої, але десь у районі Стоянки-Романівки. У місті – тихо і холодно…

Провела опитування. Відповіді наших активістів записала (треба ж якось людей відволікати!)

ОЛЕГ – переламний день; Іван – наші наступають; Олексій – швидше б відбудувати інфраструктуру в Ірпені; Михайло – що треба зробити всім нам, щоб швидше настав мир в Україні; Наташа – надоїло бігати під обстрілами, хочеться тиші; Свєта – хочу морозива; Люда – гарячої кави і ванна; Надія Миколаївна – швидкої перемоги, вигнати рашистів, відновити світло, газ; Іра – слава Богу, що живі і не голодні; Ігор (Свєтин) – зрада, паніка, страх, бо раніше з війною не стикалися; Ігор (мамин) – скоріше б закінчилася війна; Олександр Миколайович – коли ми переможемо, щоб менше крові було.

Були кореспонденти SNN на днях. Збирали документи про неналежну поведінку військ рф (для міжнародного суду, фотографували університет, який він став після бомбардування). Брали інтерв’ю у Олексія-електрика. На питання: «Що Вам потрібно?», той відповів, що 3-ій день п’є чай без лимона!!! Всі посміялися. Що нам потрібно? Води, газу, світла, зв’язку немає. Що нам потрібно?  Мир нам потрібен!