Народився 11 жовтня 1990 року в селищі Погребище Перше на Вінниччині, виховувався у родині прикордонника.

У 2006 році вступив до Козятинського професійного училища, де здобув спеціальність помічник машиніста. З 5 лютого 2010 року проходив військову службу за контрактом у військової частини 2260.

У 2017 році закінчив Національну академію міністерства внутрішніх справ, здобув професію юриста. У 2024 році закінчив Державний податковий університет за спеціальністю «Правоохоронна діяльність».

Після навчання проходив службу у Внутрішніх військах, Національній гвардії, а згодом став прикордонником. У Держприкордонслужбі після проходження відповідного навчання отримав первинне офіцерське звання.

Повномасштабне російське вторгнення зустрів на північному кордоні. У ніч на 24 лютого 2022 року очолював прикордонні наряди в одному з пунктів пропуску, який за лічені хвилини знищили ворожі гради з території білорусі. Лише завдяки професійності офіцера жоден із прикордонників не постраждав.

У складі бойового підрозділу 9-го прикордонного загону відправився у зону активних бойових дій. Як командир був мужнім, рішучим, завжди виваженим, дбав про підлеглих. Мав позивний «КЕНТ», бо він для усіх був не тільки начальником, а й другом.

Загинув 29 липня 2024 року на Харківщині під час виконання бойового завдання на нульовому рубежі.  За час служби був відзначений грамотами, подяками. Посмертно нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України".

Начальника третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону Державної прикордонної служби України, старшого лейтенанта Супруна Олександра Івановича поховано в селищі Погребище Перше на Вінниччині.