Про свого сина, випускника Факультету податкової міліції 2011 року Ігоря Сухих, що загинув у боях за Ірпінь, розповіла в Музеї історії університету мати героя Ірина СУХИХ.
Ігорю було лише 31. Він ветеран АТО: з 2014 на фронті, пройшов пекельні Маріуполь та Широкине. З початку повномасштабної війни не вагаючись приєднався до лав добровольчого формування Ірпінської ТРО, щоб боронити своє місто від окупантів.
Ігор Сухих, позивний Файтер, загинув 24 березня 2022 року в ході зачистки в рідному Ірпені. Захисник отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу. "Пішли вони на зачистку вулиці після сильного обстрілу. Він пішов перший в розвідку. І, на жаль, з того бою вже не повернувся. Його хлопці-побратими казали, що Ігор врятував життя їм усім. Він почув цей мінометний постріл і кричав: "Хлопці, лягайте!" Було четверо поранених. Троє вижили, а Ігор, на жаль, ні", — так розповідає про сина Ірина Сухих, так з її слів написано в першому зібранні оповідей безпосередніх учасників оборони міста-героя Ірпеня «Битва за Ірпінь».
Ігор завжди був гордістю родини, особистістю неординарною і глибокою. Він спортсмен, майстер спорту України міжнародного класу з військово-спортивного багатоборства та рукопашного бою, призер чемпіонатів України, Європи та світу з військово-спортивного багатоборства, рукопашного бою, бойового самбо. Грав за футбольну команду «АТО-Ірпінь». Здобув освіту в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті, а потім, як і батько, у Національному університеті державної податкової служби України. До лютого 2022 року підполковник Сухих обіймав посаду старшого оперуповноваженого з особливих доручень Міністерства фіскальної служби України, був офіцером податкової міліції. Мав чудову родину, двох дітей… Тепер хлоп’ята нагадують згорьованій матері про сина, і вона живе внуками та пам’яттю про сина.
"Я завжди говорила йому: "Сину, бережи себе!" Він відповідав: "Мамо, не хвилюйся. Все буде добре, я — живучий". Наш Ігор – він би не зупинився. Він завжди казав: "Це ви сюди приїхали, а я тут народився. Я йду захищати країну. Тут — мій дім, мої діти", — говорить Ірина Сухих, вдивляючись у фото сина, яким розпочинається експозиція «Вони померли, щоб жила Вкраїна» в пам'ять про загиблих 2014-2023 року студентів та співробітників ДПУ.
Низькій уклін батькам Героя! Щира вдячність матері за розповідь про сина-воїна, за надані музею матеріали, що стануть частиною великої справи - збереження пам’яті про захисників України.
