Вже другий рік у нас зима,

Зима страждань, страху і болю.

Прорахувалась вона –

Спалила землю – не зламала волю.

Вбивали, нищили роками,

Та все чомусь їм невтямки –

Хай буде холод, темрява над нами,

Не розірвете Україну на шматки!

А ми крокуємо, хоч непроста дорога,

У кожного свій фронт, та ціль одна –

Аби почути довгожданне – «Перемога!

Нарешті розпочалася Весна!»

Я вам бажаю у Новому році

12 теплих місяців Весни.

Нових здобутків, успіху на кожнім кроці

В оновленій країні без війни.

Щоб в квітні - на Великдень до родини,

У червні - в Крим до рідних берегів,

А в серпні, теплої ясної днини,

Наїстися херсонських кавунів.

У вересні відкрити наші двері,

Пірнути в шум студентських голосів,

Щоб очі в очі і контрольні на папері,

А не в екранах електронних носіїв.

Наснаги вам, колеги, і терпіння,

Відродження й нового майбуття,

Бо нам судилось вчити Нове Покоління,

Що повертатиме країну до життя!

Надія Давиденко