19 жовтня 2023 року викладачі кафедри публічних фінансів проф. Давиденко Н.М., проф. Гордей О.Д., доц. Буряк А.В.., доц. Скрипник Г.О., к.е.н, доц Сокирко О.С. та ст. викладач Шепиленко В. Ю. взяли участь у Міжнародній конференції «Багатовимірні тенденції сталого розвитку» (TENDEV 2023), яку було проведено Румунською Академією - Філія Тімішоара, м.Тімішоара, Румунія.

Захід було проведено на в очному форматі та на платформі Zoom.

Учасниками Міжнародної конференції були Інститут аграрної економіки, Тімішоара, Румунія, Інститут економічних і соціальних досліджень, Ясси, Румунія, Сербська академія ім. науки і мистецтва, Бєлград, Сербія, Угорський університет сільського господарства і наук про життя, Сарвас, Угорщина, Державний університет Молдови, Кишинів, Молдова, Сегедський університет, Сегед, Угорщина, Румунська Академія, Бухарест, Румунія, Технічний університет Молдови, Кишинів, Молдова, Інститут аграрної економіки, Бєлград, Сербія, Інститут соціологічних, політичних і правових досліджень Університету ім.“Святих Кирила і Мефодія» Скоп’є, Північна Македонія, Вища школа Бізнесу, Любляна, Словенія та ін. Викладачі кафедри публічних фінансів Державного податкового університету представили Україну.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися поважні гості, зокрема: акад. Дан Дубіне, президент Румунської академії – філіал у Тімішоарі,  акад. Паун Іон Отіман, почесний президент Румунської академії, Домінік Самуель Фріц, мер міста Тімішоари, акад. Дору Памфіл, президент Департаменту сільськогосподарських і лісівничих наук, Румунська академія,  Професор Космін Алін Попеску, доктор філософії, ректор Університету природничих наук,  Тімішоара, Професор Зоріка Васілєвіч, доктор філософії, член ради з сільських питань, Сербія.

Роботу пленарного засідання відкрили дослідники із Сербського університету Оляча Сніжана, Ковачевич Душан, Доліянович Желько з доповіддю на тему: «Агробіорізноманіття у Сербії», які говорили про постконфліктну екологічну оцінку південної частини Сербії.

Румунські дослідники Рістич Ратко, Джорджевича Драгана, Малушевич Іван, Половіна Сініша представили доповідь на тему: «Навколишнє середовище: захист, сталий розвиток і суспільні інтереси». Під час виступу було зазначено, що суспільство в ХХ столітті на шляху свого розвитку в багатьох сферах зіткнулося з поглибленням кризових явищ. У таких умовах виникла пряма необхідність формування нового світогляду, корекції спільних цілей і пріоритетів на основі обґрунтування нових цінностей. Концепція сталого розвитку в найближчому майбутньому може бути найбільш прийнятним засобом досягнення таких результатів. Сутність концепції полягає у встановлення необхідного балансу між задоволенням сучасних потреб суспільства та формуванням захисту інтересів майбутніх поколінь. До таких інтересів прийнято включати потребу в безпечному та сприятливому довкіллі, що набувають дедалі більшого значення.

Представники венгерського інституту Боднар Каролі, Прівочкі Золтан, Фехер Андреа розкрили особливості розвитку ціни на сільськогосподарські землі в південно-східному регіоні Угорщини, зазначивши, що в країні присутнє обмеження максимальної площі землі у власності. Основним інструментом збільшення розмірів землекористувань у країні є оренда. Частка орендованих земель в Угорщині становить біля 60 %.

Науковці Державного податкового університету д.е.н., проф. Давиденко Н.М., к.е.н., доц. Смірнова О.М. та к.е.н., доц. Буряк А.В. представили дослідження на тему: Стан формування системи державного фінансового контролю у сфері земельних відносин в Україні. Проф. Давиденко Н.М. під час виступу зазначила, що державний фінансовий контроль за використанням та охороною земель є надзвичайно важливою діяльністю щодо збереження та належного управління земельними ресурсами. Основною метою цього контролю є забезпечення дотримання земельного законодавства, збереження природних ресурсів, запобігання протиправній діяльності та мінімізація негативного впливу на довкілля. Основними чинниками підвищення ефективності державного контролю за використанням та охороною земель є чітке правове регулювання, вирішення проблем організації контролю, підвищення ефективності діяльності органів влади у сфері контролю за використанням та охороною земель, взаємодія з іншими правоохоронними органами під час виявлення правопорушень, а також здійснення профілактичних заходів з метою недопущення порушень земельного законодавства. Виходом із кризової ситуації, яка склалася в державній політиці у сфері контролю за використанням та охороною земель, є збалансування системи повноважень у сфері земельних відносин між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, встановлення складного балансу та взаємоконтролю. У свою чергу, на сьогоднішній день система державного управління у сфері державного контролю за використанням та охороною земель є недосконалою. Тому в сучасних умовах реформування земельної політики проблеми використання, відтворення та охорони земель набули загальнодержавного значення, потребують подвійної уваги з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування.