З 30 жовтня – 3 листопада 2023 року викладачі кафедри публічних фінансів д.е.н., проф. Давиденко Н.М., д.е.н., проф. Гордей О.д., к.е.н., доц. Буряк А.В., к.е.н., доц. Новицька О.В. та к.е.н., доц. Скрипник Г.О. взяли участь у Міжнародній осінній школі «Лідерство, залучення та широка інклюзія в співпраці університетів та громад».
Осіння школа проводилася в рамках імплементації проєкту Центр досконалості Жана Монне «Європейські Студії соціальних інновацій в освіті» - Jean Monnet Centre of Excellence ESSIE - 101085552 - ERASMUS-JMO-2022-COE та у синергії з проєктами напряму Еразмус+ КА2 «Університети-Громади: Посилення співпраці» 101083077 — UNICOM — ERASMUS-EDU-2022-CBHE та Кафедра Жана Монне «Соціальні та культурні аспекти Європейських Студій» (SCAES)620635-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-CHAIR.
Основними напрями роботи Осінньої Школи були:
- Широка інклюзія та залучення громад: нові соцієтальні виклики
- Університети та інклюзія.
- Соціальна інклюзія та міграційні виклики сучасності
- Діалог університетів та громад.
- Відповідальне глобальне лідерство ЄС.
У доповіді професора Діани Спулбер “Глобальне лідерство в освіті”, доповідач зазначила, що наразі необіхдно сформувати у студентської молоді комплексні знання про ЄС як глобального відповідального лідера крізь призму трьох ключових вимірів його міжнародної діяльності: запобігання змінам клімату; охорони навколишнього середовища; надання гуманітарної допомоги та захист населення, що опинилося в кризових умовах у різних країнах світу.
В рамках соціальної інклюзії мова йшла про On-line технології, які значно розширили просторові рамки для людей з інвалідністю, адже здійснити віртуальну подорож набагато простіше, аніж фізично подолати кілометри шляху. Але за сьогоднішньою простотою у користуванні інтернет-сервісами, за оволодінням сучасними технологіями дітьми з інвалідністю та їхніми батьками ховається велика робота і фахівців, яким потрібно було в дуже короткий час оволодіти відповідними компетенціями.
Досвідом міграційних викликів поділилися колеги із Італії. У своїй доповіді вони зазначили, що нелегальна міграція становить чи не найбільший виклик для європейських країн в сфері регулювання міграційними процесами. За оцінками Єврокомісії, на території ЄС перебуває від 6 до 8 млн іноземців без урегульованого правового статусу. Італія, на відміну від інших держав-членів ЄС, таких як Франція, Німеччина та Великобританія, не проголошувала політики мультикультуралізму. Імміграція в Італії сприймається, насамперед, як функціональна проблема. Сьогодні більшість італійців визнають необхідність використання іноземної робочої сили у зв’язку з демографічними проблемами, обумовленими низькою народжуваністю і старінням населення. 76% італійців впевнені в тому, що праця іммігрантів приносить істотний матеріальний прибуток і компенсує нестачу робочих рук, при цьому лише 29% відчувають серйозну конкуренцію з боку іммігрантів.
Проте, наразі Італія захлинається від потоку мігрантів. Біженці із африканських країн прибувають на острів Лампедуза — і нині їх уже рахують тисячами.
Про серйозні виклики сучасності у своїх доповідях говорили і інші спікери. Одним з них є забезпечення освітнього процесу в прифронтових районах та вцілому в країні.
Як зазначила у своїму виступі Олена Оржель, сьогодні освітній процес у нашій країні відбувається під звуки сирен, часто під звуки обстрілів. Дехто взагалі втратив можливість навчатися. Повномасштабна військова агресія рф проти України, спрямована на геноцид українського народу, принесла масштабні руйнування, вимушене внутрішнє переміщення учасників освітнього процесу, їх виїзд за кордон, знищення українських освітян на тимчасово окупованих територіях, незаконне вивезення українських дітей на територію росії, навчання в умовах блекауту та колосальний психологічний тиск.
В рамках Осінньої школи були й озвучені реальні дані щодо втрат та пошкоджень. Так, внаслідок військової агресії Росії проти України станом на січень 2023 року було пошкоджено 1259 шкіл; це становить 11% від загальної кількості шкіл у країні. 223 школи були повністю зруйновані. Половина зруйнованих і пошкоджених шкіл розташовані у Донецькій, Харківській та Луганській областях. Зокрема, у Харкові постраждала половина шкіл міста. Школи, розташовані на прифронтових і при кордонних територіях, перебувають під постійною підвищеною за грозою руйнувань внаслідок обстрілів. Разом з цим, школи у громадах, які більш віддалені від лінії фронту та кордону, також зазнають пошкоджень внаслідок ракетних атак.
Причинами руйнувань і втрат в освітній інфраструктурі були воєнні дії, під час яких школи були безпосередньою ціллю атаки або зазнавали супутньої шкоди, а також мародерство. Руйнування відбувалися внаслідок прямого влучання снарядів або бомб, осколків та уламків снарядів і пожеж. Окрім будівель шкіл, було також знищено, пошкоджено та/або викрадено шкільне майно й автобуси. Тож навіть у випадках, коли приміщення та територія школи не постраждали або постраждали не дуже сильно, втрата майна обмежує повернення до очного навчання, навіть коли безпекова ситуація це дозволяє.
Колектив кафедри публічних фінансів дякує організаторам заходу за можливість отримати нові робочі інструменти з кращих європейських практик в області впровадження лідерських компетентностей, принципів широкої інклюзії, соціальної згуртованості, міжкультурного діалогу, ідей соціальних інновацій та принципів залучення спільноти для сталого розвитку університетів та суспільства.
