20 жовтня 2023 р. на базі Батумського університету навігації відбувалася третя міжнародна конференція, яка об’єднала науковців із Італії, Литви, Польщі, Казахстану, Грузії, України та Болгарії.
Учасниками конференції були науковці кафедри публічних фінансів, зокрема проф. Давиденко Н.М., проф. Гордей О.Д., проф. Мартиненко В.В., доц. Буряк А.В., доц. скрипник Г.О. та доц. Новицька О.В.
Відкрила конференцію Голова проф. д-р. Натія Мікелтадзе – керівник відділу забезпечення якості Батумського університету навігації, Грузія та побажала учасникам плідної роботи. Вона зазначила, що, незважаючи на сучасні виклики у світі, науковці продовжують з честю та гідністю робити свою справу.
З вітальним словом до учасників конференції звернулися співорганізатори наукового форуму: проф., д-р. П’єтро Ренцуллі – віце-директор відділу іонізації в правовій та економічній системі Середземномор'я Університету Барі Альдо Моро, Італія. Співорганізатором від української сторони виступив Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, Україна, і з вітальним словом виступила проректор з наукової роботи і міжнародних зв’язків проф., д-р. Наталія Савіна.
Захід відбувався в онлайн-форматі на платформі Zoom.
На пленарному засідання було окреслено коло проблемних питань щодо екологічної стійкості в управлінні природними ресурсами та розкрито можливості міжнародної співпраці.
Зокрема, д-р. Надежда Кучаїдзе, як представник Міністерства освіти, науки та спорту м. Вільнюс, Литва розповіла про програму «Горизонт Європа», як найбільшу програму Європейського Союзу (ЄС) з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом понад 95,5 мільярдів євро. Програма «Горизонт Європа» є продовженням восьмої рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Вона зазначила, що метою програми «Горизонт Європа» є: спільне подолання нових глобальних викликів; розвиток передової науки та підтримка досліджень світового рівня; впровадження інновацій для підвищення конкурентоспроможності Європи.
Робота конференції проходила в трьох секціях.
На секції результати дослідження на тему: Fiscal regulation policy and financial incentives impact on the environmental management представила д.е.н., проф. Давиденко Н.М.
Доповідач зазначила, що світові викиди парникових газів, спричинені діяльністю людей, продовжують зростати, хоч темп зростання дещо скоротився протягом минулого десятиліття. Загальні антропогенні викиди парникових газів у 2019 році оцінені на рівні 59 млрд тонн СО2-екв. (це на цілих 21 млрд тонн СО2-екв. більше, ніж у 1990 році). Зростання спостерігалося у всіх основних категоріях викидів парникових газів, однак найбільш відчутним було збільшення викидів від спалювання викопного палива та промисловості.
Скорочення викидів, включаючи досягнення балансу викидів та поглинання парникових газів («нульових викидів»), найкраще забезпечується завдяки інституціям та заходам державного врядування, які впроваджують нові політики для довгострокових глибоких скорочень викидів, а також переглядають наявні політики, які підтримують викиди парникових газів. Прискорення запобігання зміні клімату містить і підтримку переходу до низьковуглецевих систем і одночасне послаблення ролі викопного палива. Кліматичне урядування може як безпосередньо мати на меті скорочення викидів парникових газів, так і фокусуватися на інших цілях, наприклад, питаннях продовольчого забезпечення, лісового господарства, енергетичних ринків, забруднення повітря, однак одночасно мати вплив на скорочення викидів та адаптацію до наслідків зміни клімату.
Колектив кафедри публічних фінансів щиро дякує за запрошення до участі в актуальному, цікавому, сучасному в тематичному науковому заході; за можливість обговорити актуальні проблеми екологічної стійкості.
