30 січня 2024 року на кафедрі публічних фінансів Державного податкового університету України було проведено Міжнародний круглий стіл «Фінансова та економічна безпека держави: міжнаціональний аспект». В роботі круглого столу взяли участь представники Державного податкового університету, Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна, Ясського університету імені Александру Йоана Кузи, Румунія,  Університету ім. Яна Кохановського, Польща, Університету «Проф. Д–р Асен Златаров», Болгарія, Державного університету Молдови, Молдова, Державного університету ім. Шота Руставелі, Грузія.

З вітальним словом до гостей звернувся декан факультету фінансів та цифрових технологій д.е.н., проф. Корнєєв В.В. Він зазначив, що основою ефективного розвитку економіки країни, підприємництва, виробничої сфери та сфери послуг є забезпечення фінансової безпеки як найважливішої складової економічної безпеки. Саме фінансова безпека спонукає до підтримання найважливіших фінансових показників на такому рівні, який створить передумови ефективного функціонування держави, регіону чи суб’єкта господарювання.

Далі виступила завідувач кафедри публічних фінансів, д.е.н, проф. Давиденко Н.М., яка зазначила, що починаючи з 2014 року для України категорія безпека набула особливого значення в усіх її розуміннях. Якщо до військового вторгнення на схід України та анексії Криму, в своїй більшості, в науковій літературі в термін «безпека» вкладали економічну, фінансову, екологічну сутність, то на даний час, категорія «безпека» для України є значно ширшою. Так, вона включає також військову, міграційну та демографічну безпеку. На сьогоднішній день, дане поняття стало актуальним для всіх економічних агентів – починаючи від окремо взятого громадянина будь-якої країни (особиста безпека, продовольча безпека, безпека житла, безпека від втрати роботи, соціальна безпека) до національної безпеки, тобто безпеки держави в якій діє суб’єкт господарювання.

Проф. Давиденко Н.М. окреслила коло проблемних питань та представила спікерів.

Перший презентував результати своїх досліджень Доктор наук з бізнес-адміністрування, професор Лаша Берідзе із Державного університету ім. Шота Руставелі, Грузія. Він зазначив, що роль міжнародних фінансових організацій для держав є назвичайно високою, адже з їхньою допомогою багато країн досягли безпрецедентних результатів. Серед науковців і практиків немає єдиної думки щодо позитивних результатів діяльності міжнародних організацій. На жаль, відомі випадки, коли втручання міжнародних організацій ставало підґрунтям для виникнення та поглиблення кризи для конкретних держав. Міжнародні фінансові організації часто видають керівні документи, які в світлі сучасних викликів відіграють важливу роль у проведенні грошово-кредитної політики держав, подоланні бідності, покращенні інфраструктури, зменшенні безробіття та підвищенні добробуту населення, водночас, будучи джерелом потужних фінансових ресурсів для держав, вони завжди розглядаються як суб’єкт можливостей для реалізації потенціалу держави на забезпечення економічної безпеки держави.

Спікер розповів про роль міжнародних фінансових організацій для Грузії та зазначив, що наразі за їхньої підтримки фінансуються інфраструктурні проекти та різноманітні економічні та фінансові програми. Роль міжнародних фінансових організацій проявляється не тільки у формах прямого фінансування або регулювання, але часто вони, як одні з основних гравців у процесі глобалізації та інтернаціоналізації, забезпечують реалізацію такої інвестиційної та державної політики для держав, яка забезпечує поліпшення і привабливість інвестиційного клімату, така роль є особливою для Грузії.

Ірина Теодора Манолеску, доцент, PhD, Ясський університет імені Александра Іоана Кузи, Румунія представила результати дослідження щодо впливу штучного інтелекту на освітянське середовище та інформаційну безпеку. Вона зазначила, що минулого року академічний світ зіткнувся зі значним викликом - широким розповсюдженням інструментів штучного інтелекту серед академічних установ. Розвиток технологій продовжує революціонізувати різні аспекти нашого життя, і одна з найбільш помітних сфер – це спосіб отримання знань. За останні кілька років спостерігається значне зростання попиту на платформи онлайн-навчання, які перетворюють традиційний спосіб передачі знань. Досвід е-навчання можна доповнити інтеграцією штучного інтелекту (AI), який перевизначив доступ до навчального контенту для студентів та перетворив навчання на динамічний та індивідуалізований процес. Спікер розповіла як університети відреагували на цей виклик, і які наразі потенційні загрози на процес передачі знань.

Д.е.н., проф. Георгій Абуселідзе та проф. Алеко Меладзе, Батумський державний університет імені Шота Руставелі, Грузія представили спільне дослідження на тему: Інвестиційне середовище держави та інноваційні стратегії його покращення. Вони відмітили, що інвестиції завжди мали особливе значення в економічному розвитку будь-якої країни, а сучасне глобальне конкурентне середовище подвоїло їхню роль. Для країн, що розвиваються, з дефіцитом внутрішніх інвестиційних ресурсів, таких як Грузія, залучення прямих іноземних інвестицій є життєво важливим. У сучасних умовах ефективне використання місцевого інвестиційного потенціалу та зростання прямих іноземних інвестицій зумовлені сприятливим та привабливим інвестиційним середовищем. Формування привабливого інвестиційного середовища потребує виваженої державної інвестиційної політики та сучасних механізмів і стратегій її реалізації.

Їх дослідження присв’ячене сучасним викликам формування інвестиційного середовища в Грузії та інноваційним стратегіям його покращення, були представлені основні фактори, що впливають на формування інвестиційного середовища, під час виступу проаналізовано тісні фінансово-економічні зв’язки між ними та виокремлено основні проблеми. Лектор представив основні причини, що перешкоджають поліпшенню інвестиційного середовища, та обставини, які стримують зростання прямих іноземних інвестицій. Проф. Алеко Меладзе запропонував стратегічні заходи для покращення інвестиційного середовища сучасної Грузії.

Д.е.н., проф., Ірина Мігус, Науковий центр інноваційних досліджень, Естонія представила доповідь на тему: Індикатори державної безпеки країн: міжнародний рівень. Вона зазначила, що моніторинг результативності державної політики, заснований на показниках (індикаторах) стану національної безпеки, є самостійною аналітичною процедурою, що здійснюється з метою визначення відхилень діяльності системи забезпечення національної безпеки від задекларованого державою стратегічного курсу. Спікер у своєму виступі детально на основі визначених індикаторів проаналізувала рівень державної безпеки країн за представила місце України за рівнем державної безпеки.

Д.е.н., проф. Давиденко Н.М. представила спільне дослідження, яке було підготовлене науковцями кафедри публічних фінансів на тему: «Боргова безпека в системі забезпечення фінансової безпеки держави». Вона зазначила, що боргова безпека є важливим фактором впливу на національну економіку, за яким визначається здатність держави до сталого соціально-економічного розвитку. Боргова безпека має ключовий вплив на національну економічну безпеку, тобто на здатність країни витримати і скоротити боргове ярмо, зберегти фінансово-економічний суверенітет. Світовий досвід демонструє низку прикладів нагромадження державних боргів із одночасним прогресивним розвитком країн-боржників. Спікер зауважила, що основною метою політики у сфері фінансової безпеки має бути стабільний розвиток фінансової системи країни в напрямі нагромадження фінансових ресурсів для економічного розвитку та забезпечення її стійкості до потенційно негативного впливу вищенаведених зовнішніх і внутрішніх ризиків і загроз. стратегія формування і обслуговування ринку державних запозичень повинна базуватися на науково обґрунтованих засадах. Структура і розмір державного боргу мають прогнозуватися на часовому інтервалі в декілька років та навіть десятиріч з тим, щоб забезпечити збалансований бюджет, стабільне економічне зростання й потужну фінансову систему. За відсутності такої стратегії економічна криза буде посилюватися, а державний борг зростатиме, що в свою чергу, буде впливати на зниження рівня фінансової безпеки.

Спідоповідачами по даному дослідженні виступили д.е.н., проф. Гордей О.Д. та к.е.н. Новицька О.В. Зокрема, д.е.н., проф. Гордей О.Д. розкрила місце фінансової безпеки держави в системі економічної та представила стан фінансової безпеки держави.

К.е.н. Новицька О.В. резюмуючи дослідження запропонувала шляхи посилення боргової безпеки держави та перспективи подальших досліджень в цьому напрямку.

Далі учасники круглого столу висвітлили власне бачення проблем, які були обговорені та запропонували власне бачення шляхів вирішення потенційних фінансових загроз.