Журналістика – невиліковна хвороба. У цьому на власному досвіді переконався Андрій Желтов. Будучи школярем, хлопець зрозумів, що хворіє «четвертою владою» і що це справа його життя, як би гучно це не звучало. Діагностував це «захворювання» хлопчина дуже легко, адже паралельно цікавиться медициною. Впевнений у тому, що завжди є куди рости, а тому вважає, що одна вища освіта – це занадто легко: потрібно бути спеціалістом більш широкого спектру.
Та обов’язково перше місце серед його пріоритетів посідає освіта, фоловером якої він є, а потім все інше.
«Прес-весна» одного разу вирішила долю Андрія, поєднавши його з Київським міжнародним університетом: за перемогу в одній з номінацій адміністрація вишу надала хлопцеві сертифікат зі знижкою на навчання на п’ятдесят відсотків. Це був вирішальний момент у виборі навчального закладу для майбутнього абітурієнта.
Андрій Желтов вдруге бере участь у цьому фестивалі, та перемогу цьогоріч отримав вперше. Стримуючи емоції, хлопчина розповідає про свою першу участь в заході. Каже, що вирішив спробувати з цікавості. Та, як новачку, йому не пощастило. Але здаватися він не мав наміру. Вдруге фортуна повернулася обличчям до Андрія, чому він відверто радий.
Андрій стверджує, що не потрібно засмучуватись, не досягши своєї мети з першої спроби, варто робити повторні спроби, лише тоді ви обов’язково досягнете вершин.
Наш співрозмовник не вважає значною перемогою отримання грамоти чи подяки, але він більше ніж впевнений, що такі «папірці» мотивують, спонукають до рішучих дій, тобто певною мірою це перший крок до зірок. Андрій підкреслює: не нагороди виділяють професіоналів своєї справи, а справжня масштабна праця.

Юлія ШЕРЕПОТ