А ви пам'ятаєте свої уроки історії, скажімо, в класі 5-му? Тоді з допомогою вчителя можна було подолати цілі епохи, поринути у життя могутньої держави. А якщо я скажу, що це все ви маєте змогу побачити на власні очі? Маєте таке бажання - тоді парк "Київська Русь" саме для вас. Тут відтворено архітектуру, побут і атмосферу великої князівської епохи.
Місце розташування парку - село Копачів Київської області. Жителі села тут влаштовують майстер-класи та навчають давнім ремеслам, таким як ковальство чи ручна чеканка монет. Навчитися кидати спис, стріляти з лука чи їздити верхи теж можна, завжди привітні наставники радо допоможуть і дадуть відповіді на запитання, що турбують.
Матеріал, який переважно використовується при будівництві парку, - дерево. З нього відтворені паркани, огорожі, будівлі, ворота(з металевими деталями) та доріжки, що прокладають шлях парком. От і скажи, що не князівські часи! Хоч парк ще не добудований, щороку він досить швидко набуває обрисів Київської Русі 21століття.
На вході зустрічають за звичаєм хлібом-сіллю. А ще з «охороною» - мужні лицарі в обладунку вигукують: «Вас вітає Древній Київ у парку «Київська Русь»! Гей!».
А коли вже потрапляєш до того раю Середньовіччя, помічаєш, що крім відвідувачів, в парку чимало «своїх», одягнених в звичайні латані свити, довгі спідниці та не зовсім вишукані плаття. Але чому б самому не відчути себе мешканцем цієї епохи і не орендувати одяг або навіть придбати його? А потім піти до корчми попоїсти справжнього українського борщу чи печені, після чого розбити намет і переночувати просто неба…. Хоча б на одну ніч побути у тісному зв'язку з природою, як наші предки.
Головне, заради чого відвідують «Київську Русь», - атмосфера і видовища. Одними із наймасштабніших є гладіаторські бої, що відбуваються на ристалищі. Заради них з'їжджаються люди з усієї України. Споглядати дійство можна за огорожею чи «елітно» - на князівських трибунах. А відвішавщи ярмарку, маєте змогу придбати все: від унікальних прикрас та іграшок до медовухи та музичних інструментів.
На базі парку нерідко проходять фестивалі. Ось лише деякі з них: Міжнародний фестиваль кінних бойових мистецтв «Скіфи», Міжнародний фестиваль «Славниця», Фестиваль середньовічного бою. Цього року до них приєдналась і «Прес-Весна на Дніпрових схилах». Спокійні тихі вулички перетворились на метушливі медійні місцини. Скрізь «бігають» журналісти, працюють і знайомляться. Цим і виділяються серед натовпу. Також, подекуди яскраво-помаранчевими футболками, які «ходять» групами і час від часу стають «експонатами» та «предметами» для фото. Не кажучи вже про те, що фото вікінга чи лицаря поряд з купкою людей у помаранчевому є дуже колоритними і незвичними. Окрім того, «мандаринки» піднімають всім настрій. Хоч і надзвичайно виділяються посеред середньовічного колориту своїм особливим, «розбавляють всю цю сіру простоту».
Парк вабить…своїми затишними вуличками, доброзичливим і працьовитим «населенням», мальовничою природою, реалістично відтвореною архітектурою. Нудьгувати тут ніколи, адже кожен крок – ще одна захоплююча сторінка культури та історії, яка потребує уваги журналістів.