Студенти-журналісти вираховують прихід весни не за котами, не за сезонною алергією, а за запрошенням на острів щастя, цікавих людей, праці та безсонних ночей під назвою «Прес-весна на Дніпрових схилах».
В Е С Н А. Якщо ви запитаєте, з чим асоціюється у нас ця прекрасна пора року, то ми безсумнівно скажемо що з «Прес-весною». А знаєте чому? Бо після довгої зимової сплячки пробудитися допомагає тільки «чарівний пендель» у безперервній праці, морі натхнення та широкого асортименту захопливих особистостей.
Фестивалю, чому ти такий тендітний? Твій стовбур схиляється до землі з кожним поривом вітру, але він не в змозі перегнути чи зламати тебе. Знаєш, ти нагадуєш нам кульбабку. Щороку ти розквітаєш і постаєш у новому обличчі. Та й не тільки! Ти повсюди ростеш з приходом весни, де є хоч клаптик журналістської землі та світить їхнє сонечко. Ти ростеш у кожному з них, хто хоч раз побачив тебе. Здається, це назавжди.
Кажуть, що коли ти був молодим, то був нереально цікавим. Твоя жовтенька голівка ніби тягнулася до сонечка. По секрету: ти досі схожий на сонечко. Своїм яскравим сонячним кольором ти затьмарюєш всі інші фестивалі, недарма тебе обрало так багато школярів та студентів! Твої жовті пелюсточки дивляться в різні сторони, ніби підказуючи: «Оберіть нас, ми найкращі!». І це правда. Ми розуміємо, роки беруть своє, ти вже майже дорослий, але ти не втрачаєш дух авантюризму, як же ти пахнеш, такий ніжний і пухнастий! Варто подути вітру – і маленькі парашутики понесуть насіння в різні сторони.
Так і з твоїми номінантами. Важко уявити, скільки талановитих людей ти бачив, а скільком ти допоміг знайти себе чи зробити крок назустріч мрії. Аж ціле парашутне поле. Це точно. Можеш бути впевнений, що ніякі шкідники тепер тобі не завадять гармоніювати з навколишнім світом, ти захищений своїм насінням. Своїми дітьми.
Квіти – це прикраса природи, а «Прес-весна на Дніпрових схилах» – це окраса нашої весни. Наш особистий сповіщувач, що час плідної праці – запилення кульбаб, а далі – солодкий мед та час релаксу.