Наш талісман, а за сумісництвом головний редактор газети "ІрпіньTime" Арсеній вітає з Міжнародним днем студента всіх причетних. І ось, яку промову він підготував для всіх причетних до свята:
АГОВ, СТУДЕНТЕ! СУПЕРГЕРОЄ!
Не забув, що сьогодні Твій день?! Власне, як і всі 365 у році, не зважаючи на те, яка погода за вікном, що віщують астрологи і скільки привидів сесії шугатиме напередодні канікул над твоєю безтурботною головою.
Тож можеш сміливо вдягати уявну корону-німб, вкладати у наплічник конспекти, прикрашені сердечками та іншими таємними написами, і з урочистим дзвоном фанфар у вухах переступати поріг рідного податкового. Авжеж, рідного. Бо тут, як у справжній сім’ї, знають про студентів усе. Насамперед те, що вони – люди тонкі, талановиті, унікальні, винахідливі й особливі. Так-так, студенти – безперечно, ті індивідууми, котрі можуть стати взірцем для будь-якого лауреата «Нобеля». Лише вдумайтеся: хто ще може здійснити стільки резонансних відкриттів, наполегливих спроб, успішних, хоч іноді й гарячково створених, проєктів за відносно короткий життєвий період, назва якому – сесія. А як же особлива філософія під час лекцій, винахідливість й десятки списаних сторінок перед семінарами й практичними? Неймовірні пригоди, перипетії, сенсації та катастрофи на перервах? А конкурси, випробування Долі, фестивалі й власні ініціативи? Як бачите, зі студентського життя можна епопею писати. Готові стати її головним героєм? Тоді швидше згадуйте найнезабутніші моменти й прасуйте супергеройський плащ.
Це лише здається, що життя студента чорно-біле, і чорна його частина скоріше має блідувато-жовтий відтінок – від світла настільної лампи – незамінної помічниці в підготовці до семінарів. Насправді ж студентське життя кольорове і зовсім не смугасте. Воно – як кубик Рубіка: яскраве, різнопланове, багатоколірне. Проте кожен його фрагмент, міксуючись з подіями, враженнями, новими кольорами, стає по-справжньому неповторним, і варто ще дометикувати, як балансувати, шукати себе, друзів, сили працювати, натхнення й бажання підкорювати нові вершини, щоб таки скласти ту головоломку й прожити бодай до наступного навчального семестру з відчуттям бенефісу.
І навіть коли ти вип’єш стонадцять літрів кави за навчальний рік, забудеш, якими бувають справжній сон, відпочинок та повноцінний обід, твої очі сяятимуть, хай під ними і будуть мішки від безсонних очей. Адже бути студентом – це більше, ніж здобувати знання. Це знати, що маєш вірних друзів, гарних колег, людей, що допоможуть розправити крила, широкі підвіконня для мрій про всюдисуще, викладачів, яких давно можна записати до рідних людей, бо ж підбадьорять, допоможуть і чарівного пенделя, як треба, дадуть. Бути студентом – це насолоджуватися кожним днем свого юнацького життя, шукати запал і сонце у закапелках університету, а перспективи і здійснення мрій – он там, через одну сходинку: лишилось лише наважитись і переступити її.
Тож, студенте, радій життю на повну. Насолоджуйся насиченими і яскравими буднями, твори, мрій і дій. Вигадай нарешті рецепт свого «встигати все» – для тебе ж не існує неможливого. І не забувай ощасливлювати викладачів своїми успіхами. І пам’ятай – ти особливий «вид» людей на землі.
А нині сміливо вдягай уявну корону, всміхайся новому дню і з гордістю переступай поріг рідного податкового. Того, що окрилює. На повну.
З любов’ю – Арсеній.
