Державний Прапор України – це не просто символ – це душа народу, сповнена любов’ю, надіями та вірою в успішне майбутнє країни та її свободу.
Сьогодні, як ніколи, наш Державний Прапор сповнює нас патріотизмом, спонукає до єдності у спільному прагненні Перемоги над ворогом!
Чому ж саме жовто-блакитний? Відоме історії перше поєднання синього і жовтого кольору в українській символіці з’явилося на гербі Львова, який подарував місту, заснованому у 1256 році, Данило Галицький. Це було зображення жовтого лева на блакитному тлі. Золотий (жовтий) і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори були присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
У 1917 році відбулася українська революція та утворилася УНР. У битвах за свою свободу українські воїни йшли в бій під синьо-жовтими прапорами, як от захисники української свободи у битві під Крутами. А у 1918 році Центральна Рада на чолі з першим Президентом Грушевським затвердила нинішнє розташування кольорів.
Щодо цього досі точаться суперечки: який колір має розміщуватись вгорі, а який – внизу. Історично відомо, що застосовувались обидва варіанти. Насправді, символіка кольорів глибша, ніж здається, часом суперечлива. До прикладу – нам більше відома версія про «синє небо і золоте колосся», та є й інша, давніша, яка стверджує, що золоте (жовте) символізує Творця і взагалі духовне начало, а синє – все земне та свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння. Є над чим задуматись.
Радянські часи змінили реалії і колір прапору. Свобода стала лише умовною, а Україна – республікою, частиною союзу. За радянських часів лише зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити на два роки. Поява українського прапора у громадських місцях розцінювалась як надзвичайна подія. Після розпаду СРСР 18 вересня 1991 року президія Верховної ради затвердила за синьо-жовтим поєднанням кольорів статус офіційного прапора країни.
Та попри всі суперечки у версіях розташування кольорів, наш прапор залишається для нас потужним символом свободи і нескореності, відваги та віри, справжнього героїзму та стійкості у найскладніші часи. Так, захищаючи Донецький аеропорт, “кіборги”, попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий весь цей час майорів над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Зараз під синьо-жовтим стягом наші захисники, в тому числі викладачі та випускники нашого університету, боронять рідну землю, захищають наше право на існування, культуру, цінності, а всі свідомі люди допомагають їм, кожен по-своєму.
Тож у День Українського Прапора, хочемо побажати усім українцям, щоб наші серця сповнювалися гордістю за нашу Вітчизну, небо було мирним, блакитним і сонячним, як наш прапор! Миру, добробуту, мудрості! Вивчайте справжню українську історію, щоб не довіритись крадіям та брехунам, що намагаються її привласнити й перекрутити, і пам’ятайте, що наша русь до руських має таке ж приблизно відношення, як кіно до кінолога.
Вітаємо усіх з Днем Державного Прапора України!
Віримо! Діємо! Здобудемо! Слава Україні і її героям!!!
