Верховна Рада 19 листопада ухвалила закон про державний бюджет на 2025 рік. За повідомленням сайту Міністерства фінансів, доходи загального фонду заплановані на рівні 2,05 трлн грн. Видатки загального фонду передбачені на рівні 3,6 трлн грн. Пріоритет – безпека та оборона, на яку буде спрямовано 26,3% ВВП.
Джерела бюджетних надходжень
У 2025 році, як і в попередні роки, Україна залежатиме від міжнародної допомоги. Коштом партнерів фінансуватимуть усі цивільні видатки і навіть частину військових. Усі гроші, які держава зможе зібрати всередині економіки, направлятимуть на війну.
Загальний обсяг видатків, які уряд планує здійснити у 2025 році, становить майже 4 трлн грн, з яких понад половину – 2,2 трлн грн – піде на фінансування сектору безпеки та оборони.
Про соціальні стандарти й виплати
Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2025 році залишать на рівні 2024 року: прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 028 грн; для дітей віком до шести років – 2 563 грн; для дітей від 6 до 18 років – 3 196 грн; для осіб, які втратили працездатність, – 2 361 грн; мінімальна зарплата – 8 тис. грн.
Верховна Рада до другого читання бюджету вирішила не переглядати спеціальний прожитковий мінімум для визначення зарплат прокурорів. Його залишили на рівні 1 600 грн. Це означає, що у 2025 році зарплати прокурорів не зростатимуть, а це дозволить зекономити близько 1,22 млрд грн.
Заплановано доплати вчителям
Очікується, що з 1 січня кожному вчителю щомісяця доплачуватимуть по 1 300 грн, а з 1 вересня – до 2 600 грн.
На цю статтю буде спрямовано 198,9 млрд грн. Фінансування покриє видатки на зарплати вчителям у розмірі 103,2 млрд грн, 12 млрд грн. на доплати вчителям, закупівлю підручників (1,4 млрд грн), гранти на вищу освіту – 28 млрд грн. У межах PIM додатково виділено 11,8 млрд грн на модернізацію та покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів та облаштування укриттів.
Підтримка громад і громадян
Ресурс місцевих бюджетів зросте порівняно з 2024 роком на 15% – з 285,1 млрд грн до 327,7 млрд грн. Основний приріст мають забезпечити надходження від ПДФО, які збільшаться з 235,4 млрд грн до 280,9 млрд грн та додаткова дотація для місцевих бюджетів, яка зросте до 36,5 млрд грн, зокрема на підтримку деокупованих територій. Базова дотація зросте до 25,5 млрд грн, а введення реверсної дотації дозволить ефективніше розподіляти ресурси. Передбачено видатки з держбюджету на компенсацію за пошкоджене або знищене житло внаслідок бойових дій у розмірі 4,0 млрд грн, а також на Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) – 1,0 млрд грн.
Видатки на культуру, розвиток медіапростору, науки, цифорфої трансформації
На підтримку культури та медіапростору передбачено 10,3 млрд грн. Фінансування охоплює збереження культурної спадщини, підтримку національних театрів та концертних організацій (2 млрд грн), а також проєкти з розвитку стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (4,1 млрд грн).
На фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, що спрямовано на підтримку дослідницьких проєктів, модернізацію наукової інфраструктури та гранти для пріоритетних досліджень. Особливу увагу буде приділено розробкам у сфері ОПК та енергетичній безпеці.
На цифрову трансформацію пріоритетних галузей передбачено 4 млрд грн. Серед ключових проєктів – розвиток електронного урядування, розширення можливостей порталу «Дія», інноваційні рішення для підвищення ефективності державних послуг та впровадження новітніх технологій у сфері безпеки.
Податки на пальне й автомобілі спрямовуватимуться на військові потреби
Серед інших важливих змін до видатків бюджету – скасування Дорожнього фонду. Кошти з нього держава використовувала на обслуговування та будівництво доріг, а також на погашення боргів за позиками колишнього "Укравтодору". Ці гроші мали конкретне джерело надходження: податки на пальне та автомобілі.
У 2025 році розмір Дорожнього фонду мав становити 43,2 млрд грн. Однак до другого читання уряд вирішив спрямувати ці кошти до загального бюджету. Це дозволить витратити їх на військові потреби. Зокрема, до військового бюджету відправлять 39,3 млрд грн акцизів на пальне та автомобілі, 3,8 млрд грн ввізного мита, а також кошти від дорожніх штрафів та плату за користування платними дорогами.
Таким чином, фінансування обслуговування та будівництва доріг, а також погашення боргів за позиками "Укравтодору" здійснюватимуться безпосередньо урядовими рішеннями.
