Бурштинові, перлинні, золоті  - юнацькі спогади

Гойдає  вітер на збілілих скронях

Але в цей день ми знову молоді,

І знову кличе нас на пари дзвоник…

У першу суботу червня університет традиційно зустрічав своїх випускників: колишні студенти поспішають сюди, аби побачити своїх одногрупників та поспілкуватися з ними.

Попри складні часи, цього дня їх зібралося понад сотню, багато хто приїхав з інших областей України: Вінницької, Житомирської, Сумської, Івано-Франківської, з Тернополя, та навіть з-за кордону. Цей день для випускників незвичайний, і в чомусь — надзвичайний —багато емоцій, зустрічей, часом несподіваних, та яка безмежна радість осяює їх обличчя, коли вони бачать друзів своєї юності, і подорож у часі веде їх у минулі роки, часи студентства. В холі корпусу С, який першим зустрічав гостей, були розміщені стенди давніх фотографій: на них щасливі молоді люди проживають найкращі миті студентського життя. Директорка музею історії університету Ольга Підлісна також підготувала фотоальбоми, що зберігаються в Музеї історії університету, та пропонувала їх колишнім випускникам для перегляду. І присутні поринали у барвистий вир спогадів, розглядаючи ці старі знімки.

Панувала атмосфера теплого свята, рідних стін і тихої радості: колишні випускники вглядалися в обличчя присутніх, аби побачити знайомі очі, знайому посмішку давнього друга, щоб разом згадати студентське минуле, своїх викладачів, чим жили і про що мріяли, що справдилось та що змінилось, дізнатись, чим живуть тепер. 

Далі зустріч продовжилася в актовій залі університету, де з теплими словами до присутніх звернувся в. о. ректора ДПУ Дмитро Серебрянський. Він висловив вдячність випускникам, що підтримують добру традицію зустрічатись в стінах свого навчального закладу в перший день літа. 

Очільник навчального закладу розповів про теперішнє життя університету та про участь його випускників у відновленні постраждалих від військових дій аудиторій. Дмитро Миколайович наголосив, що наші випускники — це візитівка університету, наша гордість, це люди, які мають високий професійний рівень. 

Колишні випускники тепло зустріли виступ ветеранки навчального закладу, викладачки соціально-гуманітарних предметів з 40-річним стажем Ольги Сластьоненко, яка натхненно продекламувала вірш про наше найбільше бажання — якнайшвидшу перемогу.

Святковий настрій усім дарували виступи колективів «Сузір’я», «Адажіо», вокал Богдана Костриці та Володимира Хоменка. 

Продовжилася зустріч екскурсією по авдиторіях закладу, в яких навчались гості вишу — колишні студенти.

Настрій цієї зустрічі додав впевненості в нашій силі, міцності, єдності, шані до традицій та волі до миру і незалежності, вірі у нашу перемогу. 

А якщо вам здалося, що у цьому дописі багато пафосу, то ви приїдьте в наш університет на свою зустріч випускників через 20, 30, 40 або 50 років після і поділіться своїми враженнями. 

Завжди раді всім нашим випускникам! І до нової зустрічі наступного, сподіваємось, що мирного року!