Те, як ви підходите до виконання чогось, має значення майже настільки ж велике, як і те, що ви робите. Тому корисно розглядати навчання як задоволення чи можливість, а не необхідне завдання. Правильно налаштуватися важливо, аби вчитися було легше. Спробуйте мислити позитивно під час навчання та нагадувати собі про свої вміння та навички. Уникайте негативних думок та порівняння з результатами інших.
Кожна людина унікальна тим, як вона збирає потрібну інформацію. Ефективніше використовувати якомога більше органів чуття під час навчання, тому що інформація зберігається у людей легше, коли задіяні різні органи чуття. Ось чому добре працює написання нотаток - воно передає інформацію словами та термінами, які ви розумієте. Пишіть конспекти, систематизуйте, виділяйте найважливішу інформацію, підкреслюйте головне. Або розслабтеся і просто будьте тут і зараз. Усе, що важливо для вас, відкладеться в голові без особливих зусиль.
Страх гальмує пізнавальний процес. Людина несвідомо витісняє з пам’яті те, що пов’язане з негативними переживаннями. А якщо йдеться про весь освітній процес? Навряд чи можна очікувати гарних результатів. Стах не лише не дає розвиватись і рухатись вперед, якщо його забагато – він руйнує особистість. Подумайте гарненько, чого саме ви боїтеся і що можна з цим зробити? Вчиться правильно перемагати свій страх, розібравши його на дрібні складові і опрацювавши кожну окремо.
Для кращого сприйняття інформації важливо розуміти, для чого ви навчаєтеся і як застосуєте вивчене, а вищі результати досягаються в співпраці з іншими. Комфортне навчальне середовище також сприяє засвоєнню інформації.
Як ми вчимося і що при цьому відбувається ? Людський мозок — нереально складний механізм, який відповідає за всі процеси, що відбуваються в організмі. Він працює у двох основних режимах: зконцентрований: люди сфокусовані, думають про щось конкретне. Це режим, орієнтований на виконання завдань; Виявляється, коли ми навчаємося чогось нового, наші думки вертаються в процесі до того, що ми вже добре знаємо. Розсіяний (дифузний): думки в голові все ще є, але вони випадкові — як от під час прийняття душу, засипання, у дорозі на зупинку. Розсіяний режим мислення дозволяє підсвідомо думати ширше й вільніше. Ми перебуваємо в розсіяному типі мислення, коли викладач дає можливість під час лекції поспілкуватися студентам між собою на задану тему, подискутувати (пам’ятаєте, у співпраці з іншими результати уращі). Раніше вважалося, що люди навчаються тільки під час зосередження. Та тепер науково доведено, що ми також навчаємося, коли розслабляємося.
У нашому мозку понад 100 мільярдів нейронів. Коли ми вчимося чогось нового, то створюються зв’язки між цими нейронами. Що більше ви застосовувати на практиці щось нове, то міцніше закріпляються зв’язки і ви зможете довго використовувати набуті знання. Перерва на сон є дуже важливою для правильної та ефективної роботи мозку. Вивчання- застосування іноземних мов робить мозок еластичнішим, покращує пам’ять.
Людина, яку зараз називають татом сучасної нейронауки — Сантьяго Рамон-і-Кахал, у роки навчання мав величезні проблеми з пам’яттю, його вигнали з двох шкіл. А згодом він отримав Нобелівську премію. «Як ти це зумів?» — «Я був дуже наполегливий. Напрацьовував нейронні зв’язки та постійно відпрацьовував їх на практиці. Я був гнучким. Якщо мені казали, що я неправий, я міг змінити свою точку зору. Цього не могли зробити генії, з якими я працював — вони тиснули інтелектом. А от я міг. І став таким, як вони, не бувши від природи геніальним».
У нас є два види пам’яті:
- Короткострокова (оперативна)
Дає змогу тимчасово зберігати інформацію в пам’яті. Наприклад, вам треба запам’ятати чийсь номер телефону й одразу набрати. За годину ви його забудете. - Довгострокова
Знання, які використовуєте протягом життя. Чимало наших шкільних знань теж зберігаються в довгостроковій пам’яті. Довгострокова пам’ять розкидана по всій площині мозку у вигляді неокортексу. Можна це порівняти з рядом шаф, у кожній з яких сховані набори зв’язків — ланцюги.
Що відбувається, коли ми навчаємось чогось нового? Наша оперативна пам’ять працює, мов навіжена! Вона створює набори зв’язків — ланцюги, які перекочовують у довгострокову пам’ять. Коли нашій оперативній пам’яті потрібна ця інформація, варто подумати про якусь ідею — і вона дотягується до довгострокової пам’яті та захоплює собі цей конкретний набір зв’язків — вже знайомий нам ланцюжок.
Сучасна наука доводить, що рух недооцінювали роками. В русі людина краще запам’ятовує інформацію. Людина приблизно в одному темпі рухається та мислить, недарма під час глибоких роздумів ми починаємо ходити по кімнаті. А ще під час руху в організмі людини виробляються гормони щастя, тому зазвичай рух гарно впливає на самопочуття. Якщо треба щось обміркувати, чи просто заспокоїтись після нервового навантаження– пройдіться парком – в Ірпені їх багато! До того ж споглядання краси природи, навколишнього світу розвантажує «темну» сторону нашої психіки, позбавляючи нас від хвороб і дурного настрою. Бажаємо успіхів у навчанні!
Дві невеличкі, але дієві вправи, спробуйте самі:
- Піднятися на носки. Опуститися на п’яти. Енергійно стукати п’ятами по підлозі, стоячи на місці. Вправа допомагає зняти напруження, відчути опору.
- Руки витягуємо перед собою і з’єднуємо кінцівки пальців. Таким чином, тулуб та руки утворюють трикутник. Дивимося на його вершину, але голову не опускаємо, слідкуємо самими очима. Описуємо «трикутником» у повітрі знак нескінченності (перевернуту вісімку). Вправа на інтеграцію півкуль мозку.
