У Державному податковому університеті відбувся І Митний форум України «Митні інтереси України: виклики та перспективи», присвячений обговоренню ключових викликів митної системи, її ролі в забезпеченні економічної безпеки держави, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, цифровізації процедур та гармонізації митного законодавства України з правом Європейського Союзу.

Захід відбувся на базі ДПУ в межах відзначення 105-річчя заснування університету та об’єднав представників Верховної Ради України, Державної митної служби України, Міністерства фінансів України, Національного агентства з питань запобігання корупції, міжнародних дипломатичних місій, бізнесу, громадського сектору, юридичної, ІТ- та наукової спільнот. Участь у форумі взяли представники профільного парламентського комітету, Держмитслужби, посольств Японії, Литви та США, НАЗК, професійних асоціацій і закладів вищої освіти.

Відкриваючи форум, в. о. ректора Державного податкового університету Дмитро Серебрянський подякував учасникам за зацікавленість до події та наголосив, що такі фахові майданчики формують нову якість взаємодії між державою, бізнесом, міжнародними партнерами, науковцями та студентством.

За його словами, університет сьогодні має бути не лише освітнім середовищем, а й інтелектуальною платформою, де обговорюються рішення для держави. «Статус навчального закладу визначають не стіни і не бюджети, а рівень людей, які залучаються до дискусій. І сьогодні це саме той день, коли є і люди, і статус, і відповідальність», — зазначив Дмитро Серебрянський.

Він підкреслив, що Державний податковий університет прагне бути простором, де студентська й викладацька спільноти долучаються до обговорення важливих державних і геополітичних завдань, зокрема інтеграції митних інтересів України до загального європейського митного простору.

До учасників форуму звернувся Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. У своєму виступі він акцентував на складності процесу гармонізації українського митного законодавства з правом Європейського Союзу.

За його словами, Україна має не просто імплементувати європейські норми, а враховувати реалії воєнного часу, потреби оборони, особливості економіки та практику Суду справедливості ЄС. Окремо він наголосив на необхідності перехідних періодів, які дозволять адаптувати нові правила без надмірного тиску на бізнес і державні інституції.

Також Данило Гетманцев звернув увагу на реформу Державної митної служби та очікування від її нового керівництва. Він підкреслив, що держава очікує рішучих дій, спрямованих на подолання багаторічних проблем митної системи, зокрема контрабанди, неефективних процедур і недовіри до інституції.

Важливий міжнародний акцент у межах форуму зробила представниця Посольства Японії в Україні Togano Shiho. Вона зазначила, що митна система є не лише технічним механізмом, а одним із фундаментів державного суверенітету, економічної стабільності та довіри до правил.

У виступі було підкреслено, що швидкість, передбачуваність, прозорість і справедливість митних процедур мають ключове значення для інвесторів, міжнародного бізнесу та післявоєнного відновлення України. Представниця Посольства Японії також наголосила, що міжнародні партнери можуть підтримувати реформи, однак справжні зміни мають відбуватися з українського боку.

Окремий блок дискусії стосувався антикорупційної політики у митній сфері. Представники Національного агентства з питань запобігання корупції акцентували, що митниця залишається однією зі сфер підвищеної уваги через концентрацію значних ресурсів, фінансових потоків і управлінських рішень. Водночас учасники наголосили: ключове завдання сьогодні полягає не лише в констатації ризиків, а в пошуку практичних механізмів їх зменшення.

Йшлося про необхідність посилення автоматизації митних процедур, упровадження сучасних засобів верифікації, прозорих критеріїв оцінювання ефективності роботи митних органів, а також формування єдиної практики правозастосування.

Під час панельних дискусій учасники форуму обговорили баланс між сервісною і контрольною функціями митниці, роль бізнесу в реформуванні митної системи, практичне застосування статусу авторизованого економічного оператора, митні спрощення, цифрові інструменти та нову архітектуру Митного кодексу України.

Засновниця Всеукраїнського клубу авторизованих економічних операторів Оксана Стівенс звернула увагу на те, що за останні роки Україна зробила суттєвий поступ у митній сфері. Зокрема, вона зазначила, що Україна має високий рівень виконання митних зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з ЄС, а українська сторона вже не лише звітує про прогрес, а й ділиться досвідом на міжнародних майданчиках.

Водночас експертка підкреслила, що потенціал митних спрощень і статусу АЕО використовується недостатньо. На її думку, однією з головних причин є обережність бізнесу, складність переходу до нових процедур і нестача практичних знань про переваги таких інструментів.
«Знання треба ширити. Бізнес має розуміти, де є ресурс, як його прорахувати і як працювати з новими інструментами», — прозвучало під час дискусії.

Окремий практичний акцент під час форуму було зроблено на ефективності роботи митниць у різних регіонах та впливі митних процедур на економічну активність бізнесу. Учасники дискусії наголосили, що для бізнесу ключовими показниками роботи митної системи є не лише наявність реформ у нормативних документах, а й реальний досвід проходження процедур: швидкість оформлення, стабільність правил, прозорість рішень, якість процесів та уніфікованість практики між митницями.

Під час обговорення було представлено аналітичний підхід до оцінювання ефективності митниць через індекс TPI, який враховує середній час митного оформлення, тривалість коригування митної вартості, час ручних оглядів, повторні подання документів та рівень навантаження на бізнес. На прикладі окремих регіональних митниць учасники продемонстрували суттєві відмінності у показниках роботи, що безпосередньо впливає на вибір бізнесом логістичних маршрутів і використання української інфраструктури.

Особливу увагу було приділено роботі морських пунктів пропуску та функціонуванню Одеської митниці, через яку проходить значна частина зовнішньоекономічної торгівлі України. Учасники форуму зауважили, що нестабільність процедур, різниця у строках оформлення та відсутність прогнозованості можуть призводити до переорієнтації вантажів через порти Румунії, Польщі та Литви. А це означає втрату для української економіки не лише вантажної бази, а й податків, портових зборів, робочих місць та доходів суміжних галузей.

У межах дискусії також порушували питання структури українського експорту та конкурентоспроможності логістичної системи. Учасники наголосили, що митниця не може розглядатися окремо від економіки держави, адже ефективність митних процедур безпосередньо впливає на здатність українського бізнесу торгувати на міжнародних ринках, залучати інвестиції та розвивати продукцію з високою доданою вартістю.

Серед практичних пропозицій, озвучених під час форуму, були: запровадження єдиних KPI для оцінювання роботи митниць, удосконалення підходів до коригування митної вартості, зменшення бюрократичного навантаження на бізнес, повернення української вантажної бази до національної інфраструктури, а також створення єдиної цифрової платформи для електронної взаємодії в морських пунктах пропуску.

Як наголосили учасники форуму, довіра до митної системи формується не через декларації чи публічні заяви, а через конкретні результати, прозорі правила та прогнозовані умови роботи для бізнесу.

Окрему увагу під час форуму приділили кадровому забезпеченню митної системи та підготовці нової генерації фахівців для митної служби. Завідувач кафедри адміністративного права, процесу та митної безпеки Державного податкового університету Олександр Курінський наголосив, що сьогодні існує суттєвий розрив між освітою, відбором на службу та реальною роботою в митних органах.

За його словами, диплом сам по собі не гарантує функціональної спроможності майбутнього митника працювати в системі, яка потребує спеціальних компетентностей, цифрових навичок, правової культури та готовності ухвалювати відповідальні рішення.

Було запропоновано експериментальну модель підготовки кадрів для митної системи, яка передбачає поєднання освіти, професійного відбору, практичної підготовки, підвищення кваліфікації та науково-аналітичного супроводу. Йдеться про підготовку фахівців під конкретні потреби Державної митної служби, ранню взаємодію студентів із потенційним роботодавцем і створення прогнозованого кадрового резерву.

У межах форуму прозвучала пропозиція розглядати таку модель не лише як освітню ініціативу, а як елемент інституційної реформи митної системи. Адже майбутнє митниці залежить не лише від законів чи цифрових платформ, а й від людей, які щодня ухвалюватимуть рішення на місцях.

Програма форуму включала чотири тематичні панелі: про сучасний стан митної системи України, практичні аспекти митних процедур, взаємодію митниці та бізнесу, а також підсумкове обговорення ключових висновків і пропозицій учасників.

За результатами форуму передбачено формування резолюції з рекомендаціями для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України та профільних комітетів Верховної Ради України.

І Митний форум України став для Державного податкового університету не лише масштабною фаховою подією, а й платформою для формування практичних рішень у сфері митної політики, економічної безпеки та євроінтеграції. Форум об’єднав державу, бізнес, міжнародних партнерів, експертне середовище та наукову спільноту навколо головного питання — якою має бути сучасна українська митниця в умовах війни, трансформації економіки та руху України до Європейського Союзу.