Про перші кроки у велике життя розповідає В’ячеслав Мирончук:

Вітаю! Мене звати В’ячеслав Мирончук, я працюю нейрокорекційним педагогом вже понад 5 років. І мабуть найбільшим досягненням, як і для будь-якого іншого педагога, є його учні. Дуже багато дітей, успіхами яких я пишаюся. Але найбільшим своїм досягненням, наразі, я вважаю, роботу з дівчинкою Алексою із Німеччини. Її мама звернулася до мене, коли дівчинці
було 3 роки. Діагноз – аутизм. Це була дуже важка дитина. З порушенням сенсорної інтеграції, не хотіла бачити і чути інших, нічого не говорила. Та ми почали працювати, до речі – онлайн. Мама сумлінно виконувала всі мої настанови. І через деякий час з‘явилися перші успіхи. Дитина побачила маму, відчула власне тіло, покращилася дрібна моторика. Ці успіхи надихали і мене і маму. Я працював із ними 4 роки. За цей час, дівчинка почала розмовляти, жартувати, взаємодіяти з однолітками. Коли спостерігаєш збоку, іноді не помітно, що у дитини є певні проблеми. Наразі ми припинили роботу, оскільки вважаю, що я зробив те, що зміг зробити крізь екран монітору. Маркером того, що робота має припинитися стало те, що Алекса пішла на танці, а якщо дитині доступний груповий спорт, то моя місія виконана і я можу її відпускати!