В Державному податковому університеті відбулась надзвичайна зустріч: легенда українського тенісу, нині військовий Сергій Стаховський зустрівся зі студентською молоддю. Як влучно зауважив в. о. ректора Дмитро Серебрянський, ця зустріч стала мотиваційною і тією, що надихає, бо історія Сергія Стаховського вражає.
Шестирічний хлопчик – середній син звичайної родини, зацікавився заняттями тенісом та почав показувати неабиякі здібності в цьому спорті. Аби продовжувати займатися тенісом професійно, Сергій переїхав жити до Чехії. Зацікавленість тенісом, наполегливість і спрямованість на отримання високих результатів гідно реалізувались в перемоги різних рівнів, в тому числі і світового: більше 30-ти років у спорті, посів 31-ше місце в світовому рейтингу, тричі обігрував представників топ-10, двічі виступав за збірну України в Кубку Девіса, став національним рекордсменом за кількістю перемог, 2013 року Сергій виборов перемогу на Вімблдоні, був першою ракеткою України та планував лишатися в спорті.
Все змінилося в лютому 2022 року і, за словами самого Сергія Стаховського, це рішення було найважчим у його житті, – залишити родину, трьох дітей, успішну спортивну кар‘єру, налагоджене життя в Чехії і поїхати воювати на свою рідну Україну. Тож, з 28 лютого 2022 року і дотепер Сергій Стаховський перебуває на службі в спецпідрозділі СБУ, який успішно і потужно нищить ворога. Насправді, його особиста битва з ворогом почалася ще у 2014 році у вигляді відмови спілкуватися з російськими ЗМІ та проведення турнірів з російськими тенісистами, а також у цілковитому переході російськомовної родини на спілкування лише українською мовою, як ідентифікацію свого походження та відокремлення себе від ворога.
Також Сергій намагався пояснити російським тенісистам, з якими спілкувався до війни, наскільки важлива зараз їх позиція і як вони можуть впливати на отримання пересічними росіянами правдивої інформації про цю війну, впливати на ситуацію, та ніхто з них не хотів створювати собі проблем, позиціонуючи себе поза політикою. Але Сергій Стаховський не зупинився і розповідав світу про події в Україні через іноземних спортсменів. Наш гість переконаний, що «нічого легко не дається, але важливо йти до мети і робити для її досягнення все, що маєш робити».
Своїми думками Сергій ділився зі студентами, яких дуже зацікавила розповідь спортсмена-військового про його шлях, зусилля, досягнення та теперішню службу. За словами нашого гостя ми всі будемо причетні до цієї війни і ми маємо не боятися, а бути до цього готові, бо це протистояння триватиме доти, доки буде росія у теперішньому вигляді. Сам Сергій був змушений остаточно залишити справу всього життя – тенісний спорт, коли зрозумів, що за рік війна не скінчиться.
В ході спілкування, Сергій Стаховський порадив студентам дослухатися до старших наставників, бо вони мають досвід, який здатен уберегти від багатьох помилок та прискорити отримання бажаного результату. Сергій звернувся до студентів, та наголосив, що вони отримують професії, які дуже важливі для країни і це відповідальність, яку вони мають усвідомити. Він переконаний, що Україна має потенціал, аби бути кращою в усьому і вмотивована молодь – її майбутнє.
Важко передати враження, що виникло під час зустрічі. Це суміш поваги, здивування, захоплення і впевненості, що дива трапляються повсюди і роблять їх звичайні люди.
По закінченні розповіді Сергія Стаховського, шквалом посипалися запитання від студентів про спортивні, особисті та теперішні військові події і кожна відповідь породжувала в аудиторії нове запитання. Це й не дивно, цікава людина, що досягла певних висот, має чим поділитись з молоддю. А ще легкому спілкуванню сприяла приємна манера Сергія триматися, його відвертість і скромність, хороше почуття гумору, природність та вміння цікаво оповідати. Насамкінець студенти зібрались у чергу, аби сфотографуватися з таким незвичайним гостем.
Безмежно вдячні Сергію Стаховському за його свідомий вибір та роботу, яку він робить задля найшвидшої нашої перемоги, а також за приділений час для зустрічі з нашими студентами.
Бажаємо витримки, міцності і високих досягнень в обраній справі та чекаємо на нові зустрічі під мирним небом на тенісному корті університету. Віримо в майбутнє! Наближаємо його своїми діями!
Слава Україні!
