Здавалося, що призначення всіх фортець світу не можна змінити, всі вони виконували оборонні функції, але є одна із них, в якій було започатковано інститут з підготовки народних учителів, нещодавно в ньому побував наш журналіст Валентин Собчук і поділився своїми враженнями.
З цього замку починалося місто Бургдорф в Швейцарії. Твердині на скелі — понад вісімсот років. В історії фортеці було всього вдосталь. Не обходили замок стороною війни та лицарі Хрестових походів, а ще в ньому була одна історія пов’язана з освітою й видатним педагогом Йоганном Генріхом Песталоцці (1746 – 1827).
Тут, в 1800 році, він відкрив свій перший інститут з підготовки народних вчителів, йому це вдалося зробити тому, що замок був у власності міста Берн, який тут розмістив свою адміністрацію, яка проіснувала в фортечних стінах понад 600 років! Наразі тут музей, а ще тут росте дуже старе дерево — в’яз, якщо зважити, що в’язи живуть до 300 років, то йому можливо теж кілька століть.
Тепер про те, чому навчальний заклад, створений в замкових стінах, згодом отримав світову популярність?
Щоб відповісти на це питання не можливо не розповісти про саму методику навчання, яку створив видатний педагог. Вона полягала в обґрунтуванні методики навчання рідної мови; розширеного змісту початкової освіти, включивши в нього відомості з географії та природознавства, малювання, співів, гімнастики, серед яких і навчання арифметиці базувалося на наочності. Песталоцці заснував методику початкову освіту, відкинувши книжне початкове навчання, яке ґрунтується на запам’ятовуванні і переповіданні.
Освіта, на думку Песталоцці, може досягти мети лише тоді, коли вона розчленована на найпростіші елементи, на основі яких в учня створюються яскраві уявлення про оточуючі предмети. Поділ процесу навчання на елементи і становить суть елементарного навчання.
При цьому Песталоцці постійно підкреслював, що всі ці три сторони елементарної освіти, необхідно здійснювати в тісному зв'язку. Червоною ниткою через них має проходити думка про те, що розвиток «розуму, серця і руки» повинен здійснюватися в нерозривній єдності.
Свій багатий педагогічний досвід Песталоццi теоретично узагальнив у творах “Лiнгард i Гертруда“ (1781-1787), “Як Гертруда вчить своїх дітей“ (1801), “Лебедина пісня“ (1826) та ін. У його працях спостерігається великий вплив Руссо, особливо ідея зосередження головної уваги на особі вихованця, як центральної точки всіх виховних дій.
Освіту та виховання Песталоцці розглядав основним засобом з перебудови суспільства на розумних і справедливих засадах. Він одним із перших серед педагогів звернувся до питання всенародної загальної освіти, оскільки саме освіта, за його переконанням, є основою успішності суспільства, що й демонструє сьогодні Швейцарія.
