За ініціативою самих кіборгів, з 2018 року 16 січня у різних містах України вшановувався День пам'яті захисників Донецького аеропорту.

В обороні цього об'єкта брали участь не тільки воїни, але і медики з волонтерами, що надавали допомогу та підтримку українським бійцям. Тому пам'ять присвячена усім, хто стояв за Україну в ті дні.

Як відомо, оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні- з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільним десантним військам, завдали удар по позиціях терористів і встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. В ці дні, в результаті підриву терміналу, загинуло 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

20 січня 2015 року проросійські бойовики, не припиняючи штурмів, підірвали новий термінал Донецького аеропорту, остаточно перетворивши колись один з найбільших аеропортів країни на руїни. Після того військовим керівництвом було прийнято рішення відвести українських бійців, і 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал.

Ці події мали своє продовження. Сьогодні Україна веде повномасштабну визвольну війну проти російських загарбників, які вторглися на нашу територію 24 лютого 2022року.

Слава Збройним Силам України!

Приірпіння пам’ятає своїх героїв

Ридзанич Максим Володимировч, позивний («Адам»)

Дата та місце народження: 28 грудня 1977 р., смт Коцюбинське, Ірпінська міська рада, Київська область.

Дата та місце загибелі: 20 березня 2015 р., с. Опитне, Ясинуватський район, Донецька область.

Звання: Старшина. Посада: Головний сержант-командир відділення. Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 20 березня 2015 р. під час бойового зіткнення в районі спостережного поста біля с. Опитне.

Сімейний стан: Залишилася дружина та троє дітей.

Місце поховання: смт. Коцюбинське, Ірпінська міська рада, Київська область.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року,

 «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Згідно рішення позачергової тридцять третьої сесії сьомого скликання Бучанськоі міської ради від вересня 2017 року

Максиму Ридзинич присвоєно звання "Почесний громадянин м. Буча" (посмертно).

Йому також присвоєно звання Народний Герой України.

Вічна пам’ять полеглим героям!