Друзі, цьогоріч університетська родина ДПУ має значне поповнення, оскільки все більше вступників обирають ДПУ. Як засвідчила вступна кампанія, лави університету поповнили талановиті, розумні, креативні студенти, що мають різнобічні захоплення й є цікавими особистостями. Таким чином, нам пощастило знаходитися в середовищі, де рушійною силою є осягнення вершин професій в Податковому університеті, де створено всі умови для всебічного розвитку.

Але нам цікаво, що про університет думають самі студенти й чому вони обирають ДПУ? Молодь даватиме відповіді, а ми публікуватимемо їхні історії, пов'язані з вибором вишу, а також про їхні захоплення й цілі під час навчального процесу.

Отже, сьогодні наша героїня Вероніка Резнік розповіла, чому вона обрала ДПУ та поділилася планами на своє студентське життя. 

— Для мене вибір університету був трохи дилемою, оскільки дуже люблю геометрію, але й точні науки теж. Спочатку думала поглиблювати свої знання на архітектурному факультеті, але в якийсь момент оцінила наскільки важливий сьогодні для України її фінансовий фронт та економіка, тим паче, мама у мене працює в податковій сфері, й також наголошувала на важливості професії саме в цій галузі . Під час вибору я почала знайомитися з різними вишами України, дивилася їхні сайти, презентації, у якийсь момент зрозуміла, що ДПУ це мій заклад. І не пошкодувала в своєму виборі, вступивши на факультет фінансів і цифрових технологій. Тут все створено для продуктивного й ефективного навчання, чудові викладачі науковий потенціал, а ще наша студентська спільнота — креативна й прагнуча до саморозвитку. Мабуть, моя активна позиція під час перших днів навчань не залишилися не поміченою, мене обрали старостою групи, а згодом до студентського парламенту. Це ще одна чудова форма студентської демократії, можливість впливати не тільки на навчальний процес, а й не бути осторонь суспільних процесів. Адже університет — це не тільки студентська держава в державі, він є її частиною…

— А яка у Вас особиста програма дій, як студентського парламентаря?

— Я неспроста зауважила, що наш університет є частиною держави, тим паче, що його фахівці представлятимуть згодом економічну основу країни, визначаючи її розвиток. Не могло мене залишити байдужою і те, що наш виш був в епіцентрі активних бойових дій Нескореного Ірпеня. Ми маємо продовжувати місію нескореності, і ми вже це робимо, а саме беремо участь в роботі волонтерського руху, зокрема наших Берегинь ДПУ, які власноруч роблять захисні сітки для наших захисників. Нещодавно ми передали одну маскувальну сітку для воїнів ЗСУ, коли в Бучі проходили змагання з мотокросу. Отже прагну й надалі, що стосується діяльності в студентському парламенті, розвивати різні форми волонтерства, щоб допомагати нашому фронту.

— Що можете сказати про умові навчання в ДПУ.

— Тут живе чуття великої родини, а ще скрізь доброзичливі стосунки, комфортні умови проживання в студентському гуртожитку, чим не можуть похвалитися мої друзі, які навчаються в інших вишах країни.

— Окрім захоплень точними науками, чи маєте ще якісь, в університеті, адже в університеті великій вибір гуртків для реалізації потенціалу.

— Так, маю любов до музики й образотворчого мистецтва, закінчила музичну школу з класу фортепіано, а ще з живопису в рідному Гайсині на Вінниччині, мої картини експонувалися на виставках. Згодом оберу і в цьому свій напрямок. Але наразі в мене головна мета — розширення волонтерської діяльності, студентський парламент буде одним із інструментів її досягнення.

— Успіхів у Вашій такій необхідній патріотичні й місії.

— Дякую.