Його відзначають у світі щороку, 21 лютого. Для України цей день зажди є особливою датою. І не тільки тому, що українська мова належить до найдавніших мов світу. Вона стала оберегом нації, символом боротьби за незалежність, свободу та право самоідентфікації. Немає рідної мови — зникає народ. Це добре знали імперці всіх епох. 

Українську мову, починаючи з часів царату до радянської доби, забороняли 134 рази! У так званому Валуєвському циркулярі (1863 рік) заборонялося давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури, зокрема в ньому повідомлялося: «Жодної окремої малоросійської мови не було і бути не може». Сьогодні путін теж стверджує, що України не було, доки її не вигадав ленін.

Але незважаючи на всі випробування українська мова не тільки вижила, а й продовжує боротьбу на всіх фронтах зі своїми синами й доньками сьогодні.  

Зауважимо, що сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). Згідно досліджень лінгвістів, фонетика й граматика української мови має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

У цей день ми повинні не тільки усвідомлювати, що мова є нашим генетичним кодом, а й невичерпним джерелом життєдайної сили кожного з нас!