Щороку в третій четвер травня відзначаємо Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Це свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного і долучитися до нього може будь-хто, одягнувши в цей день вишиванку.
День вишиванки – свято, яке вшановує, підтримує та зберігає народні традиції. Як вам можливо вже відомо, вишивані візерунки на сорочках та рушниках – не просто художні витвори – це своєрідний тайнопис, кодування долі. «Код нації» – так називають українську вишиванку. І це не просто красиві слова. У залежності від історичного регіону України деталі і тематика орнаменту вишиванок відрізняються. А на початку ХХ століття, коли українська нація почала боротьбу за свої політичні права, вишиванка стала використовуватися як патріотичний та культовий одяг, символ української ідентичності. Та чи багато ми знаємо про вишиванку? Червоне — то любов, а чорне — то журба, так? Але ось що цікаво - чим більше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше дізнаєшся цікавого з історії вишивки.
А ви знали, що?...
10 цікавих фактів про вишивку:
- Техніка вишивання хрестиком стала популярною лише у XIX ст. До 1860 року популярними в Україні були такі техніки вишивання та шви як низинка, верхоплут, козлик. Цікаво, але «хрестик» прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.
- Українські вишивальниці мають власне професійне свято. В день свята Варвари дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або іншим цікавим подарунком 17 грудня.
- Вишиванка не була повсякденним одягом українців. Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Сорочки для буднів так і називалися “буденками” і зовсім нічим не прикрашалися.
- Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки! Підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів тоді не існувало. А для виконання такої роботи треба було отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.
- Навчались вишивати дівчатка змалечку – юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою та оздоблювати одяг найпростішими швами.
- Цікаво, що День Вишиванки відзначають у 60 країнах, де присутня українська діаспора.
- Колір ниток для вишивки закріплювали тістом: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів,тощо. Наприклад, відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, нитки запікали у житньому тісті і термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.
- Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття, а сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.
- Цікаво: чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.
- На двадцятигривневій купюрі зображений Іван Франко у вишитій сорочці, і не дарма - письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.
Життя невпинно рухається вперед. Змінюються моди і вподобання, але тайнопис вишиванки не згоряє! Узори, відтворені колись на полотні вишиванок та рушників руками наших прабабусь, ці таємні послання космічних кодів роду продовжують транслювати свою невидиму і нечутну музику генетичного коду всіх наших пращурів. Його можна співати – і кожен українець генетично запрограмований на пісню, співати із доброю пам’яттю та вдячністю до тих, хто подарував нам життя, вимріяв нашу долю і щомиті посилає своє нечутне благословення на нас, наших дітей і всі прийдешні покоління. Вони такі ж незнищимі, як той перший промінь Буття, який колись злинув над безоднею мороку…
