Народився юний патріот Олександр Саєнко 26 квітня 1991 року у с. Білогородка на Київщині. Після закінчення школи у 2008 році вступив до Національного університету державної податкової служби України на юридичний факультет.

Протягом навчання проявив себе старанним, відповідальним, чуйним, добросовісним студентом. Одногрупникам запам’яталися світлі очі і впевнений погляд такої молодої, але водночас мудрої не по роках людини, готової в будь-яку хвилину віддати своє життя за цілісність і недоторканість України.

Сашко мріяв бути військовим, на фронт пішов добровольцем. Служив десантником у складі 95-ої аеромобільної бригади. Ним пишалося усе селище, батьки, рідні, друзі, однокласники, наречена, бо він усіх заспокоював: «Настав час захищати Батьківщину, якщо не я, то хто?» і обіцяв повернутися живим. Але 10 лютого 2015 року поблизу селища Спартак біля Дебальцевого його БТР потрапив під артилерійський обстріл. Пряме попадання снаряда вбило Сашка і ще двох його побратимів.

14 лютого 2015 року село Білогородка на Київщині прощалося з захистником України Олександром Саєнко. Йому виповнилося лише 23 роки.

На похороні тисячі голосів в унісон промовляли: «Герої не вмирають!!!». І справді такі патріоти України як Олександр Саєнко житимуть вічно у нашій пам’яті, у наших серцях.

Указом Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 р. «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Слава Герою! І вічна йому пам’ять…