image credit: iStock/Yana Lobenko
Нещодавно (06.08.2024) на сайті Times Higher Education опублікована колективна стаття співробітників Університету Аделаїди «Застосуйте принципи критичної педагогіки до ГШІ».
У статті зазначалось, оскільки університети стикаються зі швидкою інтеграцією технологій генеративного штучного інтелекту (ГШІ), особливого значення набуває дослідження того, як ці інструменти впливають на існуючі структури, як ГШІ змінює доступність знань і впливає на освітні результати.
Така інтеграція відкриває ряд переваг, про які вже є багато інформації, але необхідно критично та етично підійти до використання цих інструментів, щоб забезпечити справедливу та якісну освітню практику.
Автори статті пропонують використовувати принципи критичної педагогіки, щоб навчити студентів взаємодіяти з ГШІ етично та відповідально. Які це принципи?
- Виховання критичної свідомості (усвідомлення соціальної, політичної та економічної несправедливості),
- сприяння діалогу,
- боротьба з гнобленням,
- заохочення рефлексивної практики.
Щоб досягти цього, освітяни та політики повинні бути уважними і щоразу, коли GenAI використовується в освітньому процесі, задавати критичні питання:
Наскільки різноманітними та етичними є джерела даних і перспективи, що інформують результати ШІ? Чи голоси та досвід маргіналізованих спільнот представлені та поважаються під час використання контенту, створеного ШІ?
Як ми можемо залучити студентів до розмови про етичне використання GenAI у їхній освіті, забезпечивши врахування їхніх точок зору?
Чи використовуємо ми GenAI, щоб доповнити чи витіснити критичне мислення, підтримуючи, а не замінюючи унікальний внесок викладачів у розробку навчальних програм? Чи ставимо ми пріоритетом продуктивність за рахунок знищення аргументованої та критичної практики навчання та викладання?
Як ми можемо гарантувати, що інструменти GenAI не збережуть існуючу нерівність або створять нові форми нерівності в наших класах?
Як інструменти GenAI можуть допомогти вчителям визначити та кинути виклик нашим власним упередженням у розробці навчальних програм?
Як ми гарантуємо, що навчальна програма, розроблена спільно з GenAI, буде прозорою та підзвітною всім зацікавленим сторонам, включаючи студентів, викладачів і громади?
Однак, щоб мати можливість ставити подібні запитання, освітянам та політикам необхідно розвивати цифрову грамотність в області GenAI. Навчившись критично оцінювати інструменти штучного інтелекту та розуміючи їхні обмеження та потенційні упередження, ми можемо стати більш поінформованими та компетентними користувачами технологій GenAI.
На практиці педагоги, щоб заохочувати етичні практики, можуть обирати й використовувати інструменти й платформи, які пропонують прозорі алгоритми та різноманітний контент, базуються на консенсусних даних. Роблячи це, ми можемо переконатися, що інтеграція GenAI в освіту підтримує та посилює різноманітні точки зору, сприяючи більш інклюзивному та демократичному освітньому середовищу, допомагаючи зручно використовувати GenAI у нашій практиці викладання та навчання.
