28 березня 2025 року з нагоди третьої річниці деокупації Ірпеня в Ірпінській міській бібліотеці відбулася презентація мистецько-поетичної антології «Поезії війни. Слово міста-Героя Ірпінь». Захід відвідали і фахівці Наукової бібліотеки Державного податкового університету.
До збірки «Поезії війни. Слово міста-Героя Ірпінь» увійшли твори таких авторів: Юлія Бережко-Камінська, Євгенія Антонюк, ARTANIA, Тетяна Буга, Петро Вольвач, Леонід Закордонець, Олександр Ірванець, Юрій Калінін, Володимир Коротя, Сергій Мартинюк, Олександр Редич, Володимир Симоненко, Валентин Собчук та інші. Вірші написані під час повномасштабного вторгнення в Україну. Автори діляться своїми емоціями, спогадами та переживаннями, перетворюючи жахіття руйнувань на слова та образи, що надихають і нагадують про цінність свободи. Книга є даниною пам’яті та знаком пошани тим, хто захищав і продовжує захищати рідну землю, а також закликом до єдності та творчого осмислення пережитого.
Пропонуємо до вашої уваги вірш Олександра Ірванця з даної збірки.
З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!
Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь.
Ми усе здолаємо і вистоїм!
Потім ще і рештки приберем
Тих усіх, котрі були тут прислані
Вузькооким лисим упирем.
З вами й я і вистою, й вцілію,
Як у землю рідну міцно впрусь.
Я ніколи не прощу росію.
...Чом відводиш очі, Білорусь?
