Держаавний Гімн Україїни – один із головних державних символів України.  Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля»: слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційна музична редакція була ухвалена  15 січня 1992 року Верховною Радою, а текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року.

26 лютого 2022 року Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликало музикантів включати в концертні програми та виконувати Державний гімн України в підтримку українського народу.

Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. Починаючи з середини 1860-их пісня «Ще не вмерла Україна» стала поширюватись спочатку на західноукраїнських землях, а згодом і на Наддніпрянщині й у місцях компактного проживання українців – у Канаді та США.

Широке поширення гімну було в часи УНР і ЗУНР. Слова і музика пісні почали з’являтися у багатьох виданнях: у Львові, Києві, Відні, Берліні – українською мовою та в перекладі англійською, німецькою й іншими мовами. Його виконували різні хорові колективи та духові оркестри. 15 березня 1939-го пісня отримала статус офіційного гімну Карпатської України.

В умовах радянських репресій, утисків і вбивств культурних діячів, в Україні зародився рух спротиву, що набрав найбільшої сили у 1980-х роках. Тоді відбулись події, що визначили напрям розвитку майбутньої незалежної української культури. Серед них фестиваль «Червона Рута» 1989 року, що став викликом радянській системі та передвісником незалежності України. На Першому фестивалі української сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" у Чернівцях вперше за багато років «Ще не вмерла Україна» прозвучала публічно. Василь Жданкін після нагородження переможців конкурсу несподівано почав виконувати пісню, залучивши співаків Віктора Морозова та Едуарда Драча. За словами Кирила Стеценка, у цей момент на артистів «зійшов український дух». І весь стадіон підвівся і почав співати майбутній гімн незалежної України.
Наприкінці 1980-их– початку 1990-их гімн почав набирати широкого розголосу серед українців. У липні 1991-го після урочистих зборів, присвячених першій річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України, у палаці «Україна» відбувся концерт, завершальним акордом якого стало виконання всіма присутніми у залі пісні «Ще не вмерла Україна».

15 січня 1992 р. музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору й фортепіано) Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Всю оркестровку здійснив О. Морозов. Тільки 6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України».

Від 17 вересня 1991 року Українське радіо починає своє мовлення виконанням пісні-гімну «Ще не вмерла Україна», а 5 грудня того ж року вона вперше прозвучала у виконанні хору імені Верьовки на засіданні Верховної Ради України, присвяченому оголошенню результатів Всеукраїнського референдуму та інавгурації першого президента України Леоніда Кравчука.

Гімн України набув мегапопулярності під час Помаранчевої революції 2004-го, а особливо Революції Гідності 2013–2014 років. “Ще не вмерла…” співали на Майдані щогодини. Мільйони протестувальників відчували духовну силу, впевненість у тому, що треба стояти, аби зберегти незалежність України, визволити її від проросійського режиму Януковича.

І нині Державний гімн і надалі об’єднує й надихає українців. 3 березня 2022 р. Відомі українці приєдналися до музичного флешмобу "Музична оборона" і разом заспівали гімн України, щоб підтримати українців на тлі боротьби з російськими окупантами. До виконання гімну приєдналися більше тридцяти артистів, спортсменів і журналістів: Олег Скрипка, Тарас Тополя, Олександр Помонарьов, Руслана, Павло Зібров, Дмитро Шуров, Дмитро Монатік, Юрій Горбунов, Станіслав Боклан, Леся Нікітюк, Ніно Катамадзе, Олена Кравець, Макс Барських, Катерина Осадча, Володимир Горянський та ін.

«Пісні війни»: Гімн України у виконанні «дівчинки зі сховища» Амелії Анісович на концерті у Польщі. Маленька 7-річна українка Амелія Анісович, стала відомою на всю країну після того, як заспівала пісню з мультфільму у бомбосховищі.

Гімн України звучить світом: Європою: Нідерланди, Словаччина, Франція, Чехія, Великобританія, Швеція, Німеччина, Іспанія - ось перелік відомих нам країн, в яких оркестри грали урочисту мелодію Михайла Вербицького : провідний симфонічний оркестр Нідерландів, Словацький Філармонічний оркестр, Паризький оркестр, Чеський філармонічний оркестр, Оркестр Королівської Філармонії Стокгольму, Симфонічний оркестр Бірмінгема, Королівський Філармонічний оркестр, Симфонічний оркестр Північнонімецього радіо, Національний симфонічний оркестр Польского радіо, Симфонічний оркестр міста Барселона та Національний оркестр Каталонії, Національний оркестр Ліону.

Перед прем'єрою опери Верді "Дон Карлос" глядачі вшанували трагедію російсько-української війни хвилиною мовчання, а після того хор та оркестр провідного американського театру Метрополітан виконали гімн України.

Перед хокейним матчем у Канаді ведучий висловив співчуття та підтримку українцям, поки проєкція забарвлювала поле кольорами жовто-блакитного прапору. Після цього хор української пісні "Гуслі", до складу якого в основному входять канадські чоловіки українського походження, також виконали гімн: І це тільки мала частина музичної підтримки, яку українці отримують зараз в усьому світі. 
У фінському місті Лаппеенранта,  неподалік російського кордону, щодня звучить гімн України. Біля водоспаду у фінській Іматрі, за кілька кілометрів від російського кордону, щодня лунає гімн України. На улюбленому місці російських туристів також чутно вигуки "Слава Україні".

В Італії українці та їхні друзі стали учасниками встановлення світового рекорду «Наймасовіше одночасне виконання Державного Гімну України», який був зафіксований у День Незалежності України 24 серпня 2022 року в режимі прямої трансляції на каналі «Greening of the Planet». Державний Гімн України одночасно заспівали 5137 учасників із 55-ти країн світу.

Рекомендаційний список літератури