07.05.2026 кандидат педагогічних наук, доцент Ольга Хмизова провела чергове інтерактивне засідання наукового гуртка Legal Lingua Lab кафедри правничої лінгвістики. Темою зустрічі стала одна з найгостріших проблем сучасного правового дискурсу –«Бролігархія: майбутнє права чи кінець демократії?». Захід зібрав здобувачів освіти ННІ права, зацікавлених у розвитку професійних умінь на перетині технологій, політики та права.
Окремої уваги заслуговує саме поняття, що стало відправною точкою дискусії. Broligarchy («бролігархія») – неологізм, який нещодавно був зафіксований у провідних англомовних лексикографічних джерелах, зокрема у словниках Merriam-Webster та Cambridge. Термін описує нову модель політико-економічного впливу, за якою мільярдери Кремнієвої долини використовують контроль над цифровою інфраструктурою для формування нових світових порядків. Саме тому тема засідання є актуальною не тільки як соціально-політична проблема, а й як виклик для правничої лінгвістики: право потребує нових категорій і понять, аби описати – і врегулювати – явища, яких ще кілька років тому не існувало.
Учасники клубу переглянули та критично проаналізували уривки з двох резонансних медіаматеріалів. Виступ «Ось як виглядає цифровий переворот» журналістки-розслідувачки Керол Кедвалладр (Carole Cadwalladr) на TED2025 висвітлює механізми використання технологічних платформ для підриву демократичних процесів. Інтерв’ю з економічним соціологом Бруком Гаррінгтоном (Brooke Harrington) для «The Daily Show» розкриває стратегію соціальної поляризації в мережі. Обговорення відеоматеріалів стало основою для центральних питань жвавої дискусії: чи є «техно-бро» олігархами XXI століття – і чи замінюють вони собою державні інституції? Яким чином алгоритми соціальних медіа трансформують правосвідомість суспільства та суспільне сприйняття справедливості? Чи є лобістська потужність технологічних гігантів прямою загрозою принципу верховенства права?
Теоретична дискусія органічно доповнилася серією прикладних інтерактивних завдань, розроблених спеціально для цього засідання. Power Mapper – учасники розподіляли десять ключових характеристик влади між чотирма категоріями: «класичний олігарх», «бролігарх», «обидва» та «спірне питання». Порівняльний аналіз олігархії та бролігархії виявив, зокрема, що такі явища, як влада, що здійснюється через непрозорий алгоритмічний код, або контроль над основними засобами суспільної комунікації, виявилися принципово новими, для яких класична правова теорія ще розробляє інструментарій. Doctrine Match – алгоритмічна поведінка крізь призму правових доктрин. Учасники зіставляли п’ять типів реальної поведінки платформ – від безпідставного видалення контенту без пояснень до систем ранжування, оптимізованих виключно під залученість, – із базовими правовими доктринами. Кожне зіставлення відкривало конкретну структурну правничу прогалину: алгоритми систематично порушують принципи, дотримання яких чинне законодавство покладає на державні органи. Lobbying Line Test – де закінчується легітимна участь і починається загроза верховенству права? Учасники оцінювали п’ять реальних кейсів: від подання технічних зауважень – до ситуацій, коли компанія фактично розробляє законодавчий текст із власними виключеннями або здійснює економічний тиск на суверенний парламент, погрожуючи виходом з ринку. Завдання наочно продемонструвало: саме у «сірій зоні» розгортається найгостріша правова боротьба сучасності.
Учасники дискусії дійшли висновку, що виклики бролігархії – це не лише проблема технологічного регулювання, а й питання про саму природу права в цифрову епоху.
