1 жовтня 2024 у стінах Музею Державного податкового університету відбувся літературний вечір Олександра Тихого (Антошина), здобувача факультету фінансів та цифрових технологій присвячений Дню Захисників та Захисниць.
На початку заходу з теплим та натхненним вступним словом виступила декан факультету фінансів та цифрових технологій Надія Миколаївна Давиденко
Також на нашому заході мали велику честь вітати ветеранів нашого навчального закладу – Сластьоненка Олександра Андрійовича та Ольгу Іванівну із Днем людей похилого віку. Їхній життєвий шлях, досвід та мудрість – неоціненний скарб для кожного з нас. Вони є свідками багатьох важливих подій в історії нашої країни, і їхня незламна воля завжди буде прикладом для майбутніх поколінь.
На заході Олександр Тихий через свою поезію висловив глибоку шану до Героїв, які борються за незалежність та мир в Україні. Його поезія, пронизана військово-патріотичними темами, наголошує на складнощах війни, втраті близьких і рідної землі, але водночас вселяє надію на перемогу, єдність та справедливість.
Через свої твори Олександр поділився своїм особистим досвідом пережитого в окупації, що надає його поезії ще більшої сили та щирості.
Вперше Олександром було презентовано рядки вірша - ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА МИХАЙЛОВИЧА МАЦЕЛИКА - випускника державного податкового університету, лейтенанта, командира танкового взводу 3 роти танкового батальйону 4 бригади оперативного призначення «Рубіж», викладача Ірпінського фахового коледжу економіки та права.
Прощання! Навіки! О Боже!!! ПРОЩАННЯ!!!
Спустошує мозок сумʼяття бліде…
Чи чуєш Ти, Боже, мольбу і благання?
Як можна забрати життя молоде???
Біль втрати рве душу – змиритись несила!
Невже всім надіям безжальний кінець?
Чом куля ворожа навіки скосила?
Де горю людському й стражданням вінець?
Михайлик, Мішаня його називали
Колеги та друзі, усім був як брат.
Студенти любили, завжди поважали.
Він - честь наша, совість, сміливець-солдат.
Він щиро любив коледжанську родину,
Здавалось, весь світ пригорнути хотів.
У горі залишив батьків і дружину,
Порадника й друга не стало в братів.
Привітний, усміхнений, щирий, прихожий.
Завжди вигравала веселка в очах…
Порядний і добрий - на Ангела схожий.
Ми з ним поговорим тепер тільки в снах.
Він житиме вічно в серцях наших юних,
У памʼяті друзів, знайомих, колег…
Дуже важливо також висловити глибоку вдячність нашим Захисникам і Захисницям, які, незважаючи на всі виклики, ризикують своїм життям заради свободи та безпеки нашої країни. Ваша мужність, сила та відданість Україні – це справжній приклад патріотизму, на якому виховується нове покоління українців. Низький уклін вам за те, що ви стоїте на сторожі нашої незалежності, захищаючи мир і майбутнє нашого народу.
